Українсько-польська коляда
По собі знаємо, як приємно співати колядки в родинному колі. Сьогодні у час війни ми ще більше цінуємо цю можливість. Також Різдво — це не лише єднання родини і друзів, а й народів через взаємозбагачення сусідніх етнокультур у різдвяній тематиці.
Спільна колядницька традиція України та Польщі існує дуже давно: у нас є подібні обряди, ідентичні колядки, хіба що страви відрізняються колоритом. Цю єдність особливо зауважуємо в святковий період, коли поляки співають українські колядки, а українці виконують польські. Тож пропонуємо вам поринути у міжнародну коляду, яка ще й здивує оригінальними джаз- та рок-інтерпретаціями.
«Lulajże Jezuniu» від «Піккардійської терції»
Це одна з перших акапельних формацій, якій вдалося піднятися на самісінький Олімп української поп-музики. Вокальний секстет «Піккардійська терція» вже давно зарекомендував себе як тонкий аранжувальник народних пісень, особливо зимового циклу. Обробки українського й світового різдвяного фольклору можна послухати в їхньому альбомі 2006 року «З Неба до Землі» або у збірці 2020-го «На святий вечір», що вмістила чи не найпопулярнішу польську пасторальку «Lulajże Jezuniu». Так звані пасторальки (pastorałka — від лат. pastoralis — «пастуший») — це колядки, в яких переважають народні, сільські мотиви над релігійними. Зокрема, у «Lulajże Jezuniu» мати ніжно люляє Ісуса, через що нагадує народну колискову.
«Щедрик» Хору парафії св. князя Казимира
«Щедрик» Миколи Леонтовича вже давно набув «планетарного» масштабу. Можна сказати, що ця пісня належить всьому світу, настільки її полюбили і вважають своєю в багатьох країнах. Вона звучить і в кіно, і в рекламах, на ютубі ви знайдете як баскетболісти NBA виконують «Щедрика» ударами м'ячів, як його грають на пляшках та водопровідних трубах. А вже скільки його аранжувань — від естрадних та джазових до клубних і рокових.
«Щедрик», як то кажуть, здійснив голлівудську мрію: від сільського побуту — далі в академічну музику і аж до джазу та інших стилів популярної музики. А якщо поглянути в її основу — то це маленька простенька мелодія, яку Леонтович розвинув за традиціями європейської класичної поліфонії і розгорнув широку картину, на кшталт «Carmina Burana», але триває вона всього півтори хвилини. Без перебільшення, «Щедрик» — це культурний бренд України, а всі його аранжування фактично є «обробками обробки». Ось ще одна цікава — польська версія від Хору парафії св. князя Казимира в Білостоці (авторка польського тексту — Марія Врублевська).
«Бог ся рождає» від гурту «Shockolad»
Є чимало колядок у двомовних версіях: наприклад, «Небо і земля нині торжествують» («Dzisiaj w Betlejem»), «В яслах лежить» («W Żłobie leży»), «Ангел пастирям мовив» («Anioł pasterzom mówił») та не менш відома «Бог ся рождає» («Bóg się rodzi»). Останню називають королевою польських колядок — настільки вона популярна. Написав її відомий польський поет і драматург Францішек Карпінський у 1792 році. Сьогодні її знає кожен українець, особливо на заході України. Послухайте її тепле, затишне виконання від львівської джазової команди «ShockolaD» — одного із найуспішніших українських проєктів, що працюють у жанрі world music. А солює на записі 6-річна Анна Гнидин — донька засновників гурту (Анастасії Литвинюк та Ігоря Гнидина).
«W środku ogródeczka» від гурту «Joryj Kłoc»
«Joryj Kłoc» — відомі львівські «вар’яти», які міксують фольк із рок-музикою й не оминають колядок. У 2016 році гурт представив різдвяну збірку «Koza», що вмістила 13 розкішних коляд, одна з яких — польська народна. Звичайно, у вас може виникнути острах, що в хард-рокових інтерпретаціях прадавні колядки будуть спрощеними, або й взагалі спотвореними. Так, ризик чималий, адже у їхніх текстах закодовано ментальну інформацію з глибини віків. Та потужний рок від «Joryj Kłoc» лише підкреслює святковий, величальний характер пісень зимового циклу і, найголовніше, зберігає відчуття піднесеності та радості.
«Joryj Kłoc» у тому складі, в якому писали альбом «KOZA» (Іван Жогло, Ярко Себало, Антон Лубій та Гордій Старух), світлина Мар'яни Варійчук
Як у польській колядці «W środku ogródeczka», яку музиканти записали на хуторі Гораєць під час фестивалю «Folkowisko». У таких побажальних колядках дівчині зичать гарного чоловіка, багатого і надійного. Зазвичай вони виконувалися на сватання до молодої дівчини.
«Нова радість стала» від гурту «Enej»
«Enej» — відомий польський рок-гурт, що назвався в честь головного героя «Енеїди» Івана Котляревського. Музиканти грають альтернативний рок, інспірований українською народною музикою, адже майже всі учасники гурту мають українське коріння. У 2018 році вийшов їхній різдвяний альбом «Kolędy pod wspólnyn niebem» («Коляди під спільним небом»), до якого увійшло 13 польських та українських коляд, серед яких — одна із найвідоміших колядок в Україні — «Нова радість стала».
Існує багато варіантів цієї коляди. Один із них записаний в селищі Космач, що на Івано-Франківщині. В грудні 2013-го її виконали відомі українські музиканти: Валерій Гладунець, Тарас Компаніченко, Сергій Охрімчук, Максим Бережнюк, Галина та Леся Тельнюк, гурти «PoliКарп», «ТаРута», «Тінь сонця», «Бурса фольклору», а також дитячі ансамблі «Будимир» та «Орелі». Як в середині ХХ століття та дев’ять років тому, українці й зараз звертаються до Бога рядком із цієї колядки: «Та дай же нам ту свободу, якої нам треба».
