Одним із головних викликів є вивчення польської мови. Попри те, що мовна підтримка має вирішальне значення, додаткові уроки відвідує лише близько 36 відсотків іноземних учнів і менше половини українських учнів-біженців. Ельжбета Свідровська звертає увагу на те, що цей показник зменшується – у квітні 2024 року він становив 59 відсотків.
Як розповіла Ельжбета Свідровська, деякі школи намагаються допомагати шляхом створення підготовчих класів, тобто форм навчання, де учнів-іноземців готують до навчання у звичайних класах завдяки поглибленому вивченню польської мови та мови освіти (термінів, необхідних для подальшого навчання у звичайних класах). Внаслідок раптового приїзду великої кількості учнів з України цей формат не завжди працював належним чином, хоча він був для учнів зручнішим і легшим, ніж навчання у звичайних класах та багаторічне навчання у класі, що складається виключно з учнів із інших країн. Експертка зауважує, що навчання у форматі підготовчих занять не може тривати довго. За її словами, це має бути короткий початковий етап, адже тривале навчання в класі, де навчаються лише іноземці не сприяє інтеграції, а радше призводить до соціальної ізоляції, зокрема й учнів з України.
Частина шкіл намагається допомогти через створення так званих «класів іноземців» – окремих груп, де навчаються переважно діти з України. Це дозволяє швидше засвоїти шкільну програму, але водночас обмежує контакти з польськими однолітками та може ускладнювати інтеграцію. Експерти Центру громадянської освіти наголошують на необхідності програми підтримки у вивченні польської мови. Інакше частина учнів ризикує залишитися на узбіччі освітнього процесу.
Обов’язковість вивчення польської мови як другої. Вирішальне значення знання польської мови для освітнього успіху учнів, а також обмежений рівень участі у цих заняттях обґрунтовують необхідність запровадження обов’язковості відвідування таких уроків, –
зазначено у підсумках звіту.
