До слова, в репертуарі гурту GG ГуляйГород — чимало денс-гаївок, наприклад веснянка «Ой у соснах на цвинтарю» з альбому 2018 «Ethno EnerGGy». «До чого тут цвинтарі у веснянці?», — подумаєте ви, а я поясню. У давнину вірили, що навесні, коли оживає природа, покійники виходять «на цей світ» аби подивитися чи шанують пам’ять про них їхні нащадки. Саме тому люди задобрювали предків спеціальними піснями й обрядами. З цим віруванням пов’язано багато звичаїв, і весняні хороводи зокрема. Як-от звичай виводити гаївки на цвинтарі, тобто «на гробках».
Говорячи про гаївки, неможна не згадати ту, яка стала світовим хітом в інтерпретації Go_A. Композиція «Шум», виконана на конкурсі «Євробачення-2021», стала першою україномовною піснею, що потрапила до чарту Billboard. Тоді український Шум прорвався до першої десятки хітів Apple Music та очолив рейтинг світових трендів Spotify. А в Україні, як гриби після дощу, почали з’являтися відео із поясненнями — що ж таке Шум.
Це було міфічне лісове божество, якому поклонялися язичники. Перші згадки про гаївку з такою назвою датуються XIV століттям, про що пишуть дослідники фольклору Михайло Грушевський, Агатангел Кримський і не лише. Загалом цей хоровод розповсюджений по всій території України, а «заплітають шума» так: всі учасники беруться за руки і стають в одну лінію. Остання пара підносить з’єднані руки догори, утворивши таким чином «ворота». Перший учасник, ведучи за собою інших, проходить через «ворота». Кожен танцюючий перекручується під своєю правою рукою, а лівою утворює ворота з наступним партнером. Коли ж Шума заплели, то ведучий танцю починає його розплітати, рухаючись у протилежному напрямку. У давнину все це мало символізувати розпускання рослин, закликати врожай і навіть поєднувати пари.