У радянський час Палац мистецтв та приміщення Рацлавицької панорами перетворили у спорткомплекс Політехніки, а на базі залізниці, яка працювала для потреб парку, створили дитячу залізну дорогу. Вже у 1976 році водонапірну вежу пристосували під бар-ресторан. На жаль, під час цієї реконструкції знищили мідний клепаний бак. Споруду відносно недавно внесли у перелік пам’яток архітектури, а вона могла би ще слугувати пам’яткою історії львівського водогону, яких у місті збереглося дуже мало. Підприємство «Львівводоканал» планувало створити тут свій музей.
Варто згадати, що на залишках павільйонів зі Східних торгів створили кінотеатр, бібліотеку, торгівельну палату, спортивний зал, а деякі будинки перетворили на склади.
На честь Арнольда Рерінга у Стрийському парку, поруч із джерелом, є пам’ятна таблиця з написом польською мовою: «Pamięci Arnolda Röhringa. Twórcy ogrodów lwowskich» (її відреставрували у 2016 році). Свого часу у Львові були плани встановити поряд із пам’ятною таблицею погруддя Рерінга, та цю ідею не реалізували. До 1947 року поряд із парком пролягала вулиця Арнольда Рерінга, але «дивним чином» вона зникла з мапи Львова.
Нині Стрийський парк – це пам’ятка садово-паркового мистецтва державного значення, де відбулись значні реконструкції, але залишилось планування основних зон та більшості доріжок та, що важливо, збереглося різноманіття екзотичних дерев з різних країн світу.
Парк – живий організм, тому змінюється з кожним роком, а іноді навіть дуже суттєво через негоду. Хотілося б, аби ця перлина Львова зберігалася якомога довше, а це означає, що піклуватися ним передусім мусить влада міста та його мешканці. При цьому важливо дотримуватись первісного авторського проєкту, а також грамотно дбати про старі рослини й відновлювати втрачені. Можливо колись варто відновити конфігурацію тих доріжок, які в минулому «випрямили», аби покращити транзитну зону парку, порушивши при цьому первинну концепцію автора. Річ у тім, що згідно задуму Рерінга, його парк не для того, аби швиденько через нього пробігтися, а для того, щоб насолоджуватися кожним кроком, милуватися різноманітними ракурсами та горизонтами.
Зрештою треба покласти край занепадові штучних руїн замку, відновити великий фонтан та інше…
Автор: Сергій Лєонов
Основні джерела:
Сулим Б., Феномен Крайової виставки в Галичині 1894 року, 2007;
Кучерявий В., Сади і парки Львова, 2008;
Архітектура Львова, с.372-373, 2008;
Ігор Жук, Вул. Стрийська – Стрийський парк, 2012,
https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/park-stryiskyi/
Харчук Х., Ґранкін П., Водогін міста Львова, 2015;
Головата Р., Загальна крайова виставка Галичини. Як готували
https://lia.lvivcenter.org/uk/storymaps/exhibition-before/
Головата Р., Загальна крайова виставка Галичини. Як відвідували
https://lia.lvivcenter.org/uk/storymaps/exhibition-after/