Марія, учасниця хору, говорить, що у колективі вона має нагоду працювати з людьми з різних країн та культурних середовищ, які, як і вона, приїхали до Кракова, щоб жити й творити у цьому місті щось нове. Вона розповідає:
Коли я прийшла на перше заняття, очікувала, що це буде просто урок зі співу в групі. Однак виявилося, що для мене це місце особистого зростання. Вже у перший місяць наш колектив поїхав виступати до Лодзі, а потім у Венецію і Горицію. Там ми взяли участь у конкурсі, співали на фабриці скла в Мурано, у місцевих храмах.
Кінга, яка співає у хорі пів року, каже, що з учасниками колективу у неї міцний зв’язок і глибоке взаєморозуміння. Вважає, що хористів часто поєднує не лише музика, а й щось більше, але саме спільний спів дає змогу зустрітися. Вона зазначає:
Дуже ціную, що ми співаємо багатьма мовами. Коли ділимося піснями, які нам близькі, ми показуємо також, які почуття та спогади вони для нас зберігають. Я краще відчуваю погляди моїх нових друзів з різних куточків світу, які обрали Краків своїм домом. Участь у багатокультурному хорі дала мені не лише регулярну вокальну практику та музичний розвиток, а й нові знайомства, відчуття солідарності, розуміння та підтримку. Я щоразу радію, коли йду на репетиції, знаючи, скільки тепла там на мене чекає.