Сльоза блазня
Важка як ртуть у ніч заупокійного чування
із прірви із вирви вона підіймає безсонних
під міст Скакуна на оборону Бучі
тече по кривавім
обличчі Землі
спотворенім болем Ірпеня
земляне вмочайте у неї пера
в це єдине чорнило здатне писати правду
словами злютованими з Харкова тілом
все віддайте
на відчайдушну
битву за Київ
станьте на висоті погляду в вічі
з блазнем котрий не схилився перед сильними світу
а поставив чоло їм на Запорізькому мості
а в нього перед очима
та вагітна на ношах
той гостомельський мер
сльоза сповиває у саван світло усіх убитих
по глибокій зморшці Дніпра несе його в серце народу
тече до вас вздовж узбережжя Одеси
тече по ваші сни
до самого Риму
несе в собі зраджений Крим
несе і дитячу сльозу не ту від Івана
заради якої росіяним все можна й тому
вони розстріляли содочок у Старобільську
ні він не роздає індульгенції
похилившись над жертвами
серед завалів Херсону
він прямує туди куди не сягає рука бестії
з пекла незакритого неба до вас
розбомбленим мостом Європи
у сльозі маленького чоловіка
вміщається споконвічний крик муки
із Маріуполя
із Алеппо Сараєва і Варшави
із Герніки Грозного і Масади
зі старечого притулку у Кремінній розстріляного впритул
ви боїтесь цього блазня
ви в дорогих краватках
по-китайськи дивитеся крізь пальці
на фальшивих терезах розважуєте красу
і добро видідичені від правди
тратите слід меридіану Чернівців
кажете того блазня
тепер перевершив
криворізький єврей
ті сльоза ненастанних трагедій
хто ж би зважився стерти її
з перекривленого німим криком лиця
Бабиного Яру
він іде до вас не такий
він просто без папірця
все розкаже вам про Росію
зробіть місце для нього хай ввійде у ваші серця
той хто дивиться крізь темряву і стає на коліна
перед убитими з черги по хліб у Чернігові
сльоза блазня
змінює світ
Перемога прийде з України