АК: Чи є хтось на цій «Лавочці» особливо близький тобі?
СП: Вова. Тут його нема. Він був на великій кольоровій світлині, яка не підходила композиційно до цієї експозиції. Вперше зустрів його, коли був 12-річним та жив на блокпості з військовими. Зараз має 17 та вчиться в Краматорську на медичного рятівника.
АК: Що він би відповів на питання: де твій дім?
СП: Думаю, він про це ще не думає та виїде звідти. Має тільки дядька та тітку. Батьки загинули в автокатастрофі ще до війни. Завжди був дуже патріотичний, тільки з часом трохи подорослішав та дещо змінив свій юнацький максималістський погляд на війну. На його прикладі можна спостерігати дорослішання юнака на фоні війни.
3 квітня Себастіян Томаш Плохарський написав на своїй FB сторінці, що їде на Донбас, бо
«якщо трохи мене знаєте, то розумієте, що мусив їхати до героїв моєї 7-річної роботи. [...] Відтепер буде зі мною гірший зв'язок. Прошу не переживати, що буду менше публікувати на FB та insta story, як було зазвичай. Там, куди їду, нема електрики, води, від учора газу. Отже переходжу в режим підвищеної економії. Але я підготований. Це рішення повністю усвідомлене. Подбав про все якнайкраще.
Їду з конкретним планом для реалізації, як і переконання декілька осіб, які надто вперті та не хочуть покидати свою землю, в необхідності евакуації».
Далі постскриптум: «Сьогодні мені виповнюється 39 років, це, мабуть, той час». Зараз вже стало відомо, що Вову з родиною вдалось евакуювати.