Шлях до слави не встелений атестатами зрілості?
Одні покинули навчання через важке матеріальне становище або не бачили в ньому сенсу, інших з тріском виганяли з навчальних закладів. Розповідаємо про видатних польських митців, які так й не завершили навчання. Це історія про те, наскільки самоосвіта буває важливішою за формальну освіту.
Picture display
standardowy [760 px]
Ципріян Норвід, фот. Cyfrowa Biblioteka Narodowa Polona
Молодий Ципріян приїжджає з рідного села до Варшави в рік спалаху Листопадового повстання. Тут він починає навчатися в другому класі Практично-педагогічної гімназії. Протягом наступних кількох років Норвід кілька разів переривав і відновлював навчання, й завершив свої гімназійні випробування у п’ятому класі, покинувши школу. Однак це не завадило йому незабаром розпочати студії в художній школі у Варшаві, а невдовзі – в Академії мистецтв у Флоренції.
Picture display
standardowy [760 px]
Стефан Жеромський у своєму кабінеті в Наленчуві, 1906 р., фот. Biblioteka Narodowa (POLONA)
Стефан Жеромський також народився у шляхетній сім’ї. Справи Жеромських були кепськими. Своє дитинство письменник проводить на орендованому його батьком фільварку в не надто комфортних умовах. Там молодий Стефан захворів на туберкульоз, який мучитиме його все життя. Жеромський навчається в Кельцькій міській гімназії. У школі він познайомився з людиною, яка мала великий вплив на його творчість і погляди — Антонієм Густавом Бемом, істориком і літературним критиком, переконаним позитивістом, який став прототипом професора Штеттера в «Сізіфовій праці». У гімназії молодого Стефана супроводжують невдачі: він тричі залишається на повторний рік і провалює випускний іспит із математики. Жеромський підзаробляє репетиторством, але цього недостатньо – через безгрошів’я зрештою припиняє навчання та переїжджає до Варшави. Тут він вирішує продовжити науку в закладі, де не потрібен атестат про середню освіту, і вступає до Вищої ветеринарної школи. Однак попередній шкільний сценарій повторюється: через брак коштів молодий Жеромський знову залишає школу і влаштовується гувернером.
Picture display
standardowy [760 px]
Генрик Сенкевич у своєму кабінеті, реп. Piotr Mecik / Forum
Як і Жеромський, Генрик Сенкевич ріс у збіднілій шляхетській сім’ї, а під час навчання підзаробляв як гувернер. На шкільній стежині він досяг більших успіхів за свого побратима-письменника, хоча й вона не була встелена квітами. Він навчався в кількох варшавських гімназіях, отримуючи переважно посередні оцінки. Це відображено в його атестаті зрілості: дуже добрі оцінки з польської мови, загальної історії, історії Польщі та Росії та загальної географії, а з інших предметів – задовільні. Підкоряючись волі батьків, письменник вступає на медичний факультет Головної варшавської школи (його зараховують, хоча знову із середнім результатом). Проте надовго він там не затримується і переводиться на юридичний факультет, а згодом – на філософсько-історичний. Останній дав йому багато, але і цей факультет він не закінчує, не бере участі у випускних іспитах. Александр Свєнтоховський згадував:
Text
Він був кволий, хворобливий, зрідка відвідував лекції і не брав жодної участі в студентському житті, сильно нервувався перед іспитами і тримався осторонь. Він був настільки непомітним для своїх колег, що коли після закінчення університету Котарбінський запевнив кількох із нас, що Сенкевич написав прекрасну повість «Даремно», ми щиро посміялися і вирішили, що підляський земляк Сенкевича видає бажане за дійсне.
Picture display
standardowy [760 px]
Гастролі віленського театру «Редута» з виставою «Втекла від мене перепілочка» на сцені Старого театру в Кракові, на фото: Юліуш Остерва, фот. Narodowe Archiwum Cyfrowe, audiovis.nac.gov.pl
Дитинство Юліуша Остерви (Юліан Анджей Малюшек) пройшло в Кракові. Він народився у бідній сім’ї возного та акушерки. Юліуш погано вчиться в школі, не потрапляє у випускний клас і кидає школу заради театру, в якому дебютує в 19-річному віці. Найголовніше, що дає йому школа, – це знайомство зі ще однією легендою польського міжвоєнного театру – Леоном Шиллером. Саме Шиллер придумує для шкільного друга сценічний псевдонім, під яким засновник театру «Редута», актор, режисер і театрознавець увійде в історію.
Picture display
standardowy [760 px]
Юліан Тувім, реп. Wojciech Kryński / Forum
Як і його колеги по літературному цеху, молодий Юліан Тувім не дружив з точними науками. Настільки, що у шостому класі Тувіма залишають на повторний рік.
Однак він все-таки зумів засвоїти за його висловлюванням «тригонометричну кабалу» – до того ж настільки добре, що успішно склав вступний іспит у Варшавський університет. Тувім стає студентом філософського і (виконуючи волю батьків) правничого факультетів, навчання на яких кидає після першого семестру.
Picture display
standardowy [760 px]
Анджей Вайда напередодні свого 80-річчя в оточенні найпрестижніших кінонагород, 3 квітня 2006 р., Краків, фот Mateusz Wajda / Forum
Знаменитий польський режисер не був ані посереднім учнем, ані шкільним бунтарем. Проте обставини склалися так, що його дорослішання припало на час війни й вчитися було непросто. Анджей Вайда закінчив два вищі навчальні заклади: краківську Академію образотворчого мистецтва та лодзьку кіношколу, але атестат про середню освіту (принаймні «офіційний») так і не отримав. Сам він розказував про це так:
Text
У мене тільки так званий «малий атестат зрілості», окупаційний. У Радомі я закінчив лише чотири класи гімназії, звісно, підпільної. Після війни я ще повчився в останньому класі, але мене вже тягнуло до Кракова. Я пообіцяв собі, що надолужу це і складу нормальну матуру.
Picture display
standardowy [760 px]
Марек Гласко та Кшиштоф Комеда на квартирі Марека Нізінського, Беверлі-Гіллз, 1968 рік, фот. Niziński / IWL
А ось письменник Марек Гласко не виявляв жодного бажання вчитися. Частково він повторив шлях своєї матері, з якою залишився після розлучення батьків. Марія Луція Гласко вивчала полоністику, романську філологію та право у Варшавському університеті, але університетського диплома з жодної спеціальності так і не отримала. Невдовзі після війни Гласко разом із мамою багато переїжджав з місця на місце і нарешті закінчив (не без проблем) середню школу у Вроцлаві. Він продовжує навчання у варшавському Державному технічно-театральному ліцеї, з якого його вигнали не через оцінки, а згідно з твердженням педагогічної ради, «через злісне нехтування шкільними правилами, порушення порядку кримінального характеру та за деморалізуючий вплив на колег». Йому було 16 років, до школи він вже не повернувся, але невдовзі склав інший іспит – на водійські права, – і став працювати водієм, принагідно збираючи матеріал для майбутніх літературних творів.
Picture display
standardowy [760 px]
Анджей Стасюк, фот. Adam Golec/AG
Молодший колега по перу перевершив досягнення Гласко. У своїй шкільній кар’єрі Анджей Стасюк не пішов далі восьмирічки, усі подальші спроби закінчувалися однаково – виключенням зі школи. Йому навіть вдалося вилетіти із... в'язниці. У біографічній довідці, надрукованій у журналі «bruLion», життєві перипетії майбутнього письменника описані з вишуканою лапідарністю:
Text
Закінчив вісім класів школи. Його прогнали з ліцею, технікуму та профтехучилища. Після шестимісячного перебування в армії отримав звання капрала і відпустку, з якої не повернувся. Засуджений за дезертирство (стаття 303 параграф 3 Кримінального кодексу), ув’язнення відбував у військовій тюрмі в Плотах, з якої його прогнали за порушення військової дисципліни. Решту покарання відбував у «цивільному» виправному закладі.
Picture display
standardowy [760 px]
Збіґнєв Лібера з альбомом «Фотографії», фото надано Galerii Raster
Наприкінці 1970-х Збіґнєв Лібера починає навчання на педагогічному факультеті Університету Миколи Коперника в Торуні. На початку наступного десятиліття від кинув університет і долучився до діяльності «Солідарності», друкуючи в підпіллі плакати та листівки. Лібера – художник-самоук, який отримав освіту не в академії, а в лодзькому андеґраунді, епіцентром якого стала відома під назвою «Стрих» майстерня художника на вулиці Пьотрковській. На «Стриху» він організовує першу свою виставку, після чого його заарештовують за друк опозиційних матеріалів. Разом із іншими політв’язнями Ліберу запроторюють на півтора року до в’язниці в Грубешові, де він знайомиться з людьми, пов’язаними з Комітетом оборони робітників. В тюрмі Лібера малював картини на простирадлах і робив татуювання співкамерникам.
Picture display
standardowy [760 px]
Норман Лето, фот. © POLITYKA / Leszek Zych
Автор фільмів, які безпристрасно аналізують життя з наукового погляду, не менш раціонально підходить й до системи освіти. Норман Лето не закінчив середню школу, тому що не бачив у цьому сенсу, а також не збирався вивчати мистецтво у стінах академії. Роками пізніше про плюси і мінуси такого вибору він розповів в одному з інтерв'ю:
Text
Мені зовсім не підходить та система, з якою ми маємо справу в процесі навчання. Я перестав вчитися у четвертому класі середньої школи, посеред навчального року, не став складати екзамени на атестат зрілості, все кинув і зайнявся своїми справами. У творчому плані те, що я не пішов в Академію мистецтв, мені допомогло, що ж стосується існування у своєму професійному середовищі – не факт.
[{"nid":"5415","uuid":"2bac71b5-1a2d-4daf-8655-b487c5b92def","type":"article","langcode":"uk","field_event_date":"","title":"\u0425\u0442\u043e \u0434\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u0443 \u043c\u0456\u0436\u0432\u043e\u0454\u043d\u043d\u0456 \u0440\u043e\u043a\u0438","field_introduction":"\u041f\u0440\u0438 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0446\u0456\u0457 \u0431\u0443\u0434\u044c-\u044f\u043a\u043e\u0433\u043e \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441\u0443 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0442\u043e\u0440\u0438 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0440\u0456\u0448\u0438\u0442\u0438, \u0447\u0438 \u0434\u043e \u0439\u043e\u0433\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0445\u043e\u0434\u0438\u0442\u0438 \u0432\u0456\u0434\u043e\u043c\u0456 \u0430\u0440\u0442\u0438\u0441\u0442\u0438, \u043f\u0435\u0434\u0430\u0433\u043e\u0433\u0438, \u0441\u043f\u0435\u0446\u0456\u0430\u043b\u0456\u0441\u0442\u0438 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u0456\u0439 \u0433\u0430\u043b\u0443\u0437\u0456 \u0432\u0438\u043a\u043e\u043d\u0430\u0432\u0441\u0442\u0432\u0430, \u0442\u0435\u043e\u0440\u0435\u0442\u0438\u043a\u0438 \u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u043a\u0440\u0438\u0442\u0438\u043a\u0438, \u0456\u0441\u0442\u043e\u0440\u0438\u043a\u0438 \u043a\u0443\u043b\u044c\u0442\u0443\u0440\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0434\u0430\u0432\u0446\u0456, \u043c\u0435\u043d\u0435\u0434\u0436\u0435\u0440\u0438 \u0442\u0430 \u0456\u043c\u043f\u0440\u0435\u0441\u0430\u0440\u0456\u043e? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.\r\n","field_summary":"\u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.","topics_data":"a:1:{i:0;a:3:{s:3:\u0022tid\u0022;s:5:\u002259608\u0022;s:4:\u0022name\u0022;s:13:\u0022#\u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0430\u0022;s:4:\u0022path\u0022;a:2:{s:5:\u0022alias\u0022;s:14:\u0022\/topics\/muzika\u0022;s:8:\u0022langcode\u0022;s:2:\u0022uk\u0022;}}}","field_cover_display":"default","image_title":"","image_alt":"","image_360_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/360_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=Y426YMKN","image_260_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/260_auto_cover\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=rE5dWx1O","image_560_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/560_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=9yq7BcBm","image_860_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/860_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_Bvc6jzn","image_1160_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/1160_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_x7yCcjs","field_video_media":"","field_media_video_file":"","field_media_video_embed":"","field_gallery_pictures":"","field_duration":"","cover_height":"249","cover_width":"330","cover_ratio_percent":"75.4545","path":"ua\/node\/5415","path_node":"\/ua\/node\/5415"}]