Рани війни. 10 понівечених пам’яток культури
Російські окупанти від початку повномасштабного вторгнення постійно обстрілюють, нищать та грабують українську культурну спадщину. Вони зруйнували або частково пошкодили більш ніж півтори тисячі пам’яток у різних регіонах України.
Руйнування об’єктів культурної спадщини — це воєнний злочин за Гаазькою конвенцією 1954 року. Але це аж ніяк не зупиняє російських загарбників. За повідомленням Міністерства культури та інформаційної політики України, через агресію РФ вже пошкоджено або зруйновано понад 1500 об’єктів культурної інфраструктури та спадщини. Крім обстрілів росіяни ще й викрадають документи, що містять інформацію про музейні цінності.
Culture.pl/ua зібрала інформацію про 10 українських пам’яток, що після повномасштабного вторгнення, як і сотні інших, опинилися під російським прицілом. Війська РФ пошкодили їх, зруйнували або розграбували.
Свято-Успенська Святогірська лавра
Photo before
lawra_swietogorska_przed_gettyimages_.jpg
Photo after
lawra_swietogorska_po_gettyimages_2.jpg
Podpis obrazka
Свято-Успенська Святогірська лавра до повномасштабного вторгнення Росії, фот. iStockphoto/Getty Images; Свято-Успенська Святогірська лавра розбомблена російськими військами, 25 грудня 2022, фот. Serhii Mykhalchuk/Global Images Ukraine via Getty Images
Серед пагорбів, вкритих лісом, над річкою Сіверський Донець, розташована Свято-Успенська Святогірська лавра. Перші християнські поселення, а може і сам монастир, з’явилися на цих пагорбах ще до Хрещення Русі. Крім численних будівель монастир має також підземні крейдяні печери, що вирубані понад тисячу років тому. Протягом своєї історії печери лаври неодноразова рятували місцеве населення від чужинців-наїздників. От і навесні 2022 року тут від російських загарбників ховалися сотні людей. Росіяни неодноразово обстрілювали лавру, пошкодили Собор святих мучениць, скит Іоанна Шанхайського, готель та численні будівлі лаври, знищили церкву на честь ікони «Всіх скорботних Радість», від обстрілів також загорілася головна церква Всіхсвятського скиту. Прикметно, що росіян не зупинило навіть те, що лавра належить до УПЦ, підпорядкованої Московському патріархату і є одним із «найсвятіших місць» цієї церкви.
Будівлі колишнього маєтку Абрама Трегубова, Маріуполь
Photo before
budynki_dawnej_posiadlosci_abrama_tregubova_mariupol._fot._rada_miejska_mariupola.jpg
Photo after
posiadlosci_abrama_tregubova_forum_3.jpg
Podpis obrazka
Будівлі колишнього маєтку Абрама Трегубова до повномасштабного вторгнення Росії, фот. Маріупольська міська рада; Будівлі колишнього маєтку Абрама Трегубова, знищені російськими військами, 25 грудня 2022, фот Alexander Ermochenko/Reuters/Forum
Будівлі Абрама Трегубова спорудили у XIX-XX столітті, ще до більшовицької революції. Трегубов був депутатом міської думи, купцем, меценатом та громадським діячем. Він володів нерухомістю, а у міській архітектурі особливо виділявся його маєток із гостроверхою баштою. У радянський період будівлю занедбали, а згодом її перебудували й відкрили в ній поліклініку.
У незалежній Україні реставрація маєтку тривала 10 років, йому повернули характерні риси. Після повномасштабного вторгнення росіяни майже повністю знищили три будівлі маєтку Трегубова. Інтер’єри та фасади архітектурної пам’ятки — це тепер спогади.
Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди
Photo before
narodowe_muzeum_literacko-pamiatkowe_skoworody._fot._wikipedia.jpeg.jpg
Photo after
narodowe_muzeum_literacko_skoworody_po_zniszczeniach.jpg
Podpis obrazka
Національний літературно-меморіальний музей Сковороди до повномасштабного вторгнення Росії, фот. Вікіпедія; Національний літературно-меморіальний музей Сковороди після російських обстрілів, фот. ДСНС України
Будівлю, у якій розташувався музей українського філософа Григорія Сковороди, звели у XVIII столітті. Сам музей створили у 1972 році до 250-річниці з дня народження видатного мислителя. В експозиції музею представленні різноманітні матеріали: видання творів Сковороди, скульптури, графічні роботи, деякі особисті речі українського філософа. У травні 2022 року в будівлю музею влучила російська ракета. Виникла пожежа, після якої залишилися лише зовнішні стіни. Найцінніші експонати музейники заздалегідь перемістили до безпечного місця.
Будівля економічного факультету Харківського національного університету імені Каразіна
Photo before
budynek_wydzialu_ekonomicznego_charkowskiego_uniwersytetu_narodowego_im_karazina._fot._wydzial_ekonomiczny_uniwersytetu_karazina.jpg
Photo after
national_university_buildingforum_10.jpg
Podpis obrazka
Будівля економічного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна до повномасштабного вторгнення Росії та після нього (березень 2022), фот. ліворуч: Економічний факультет університету Каразіна; фот. праворуч: Oleksander Lapshyn/Reuters/Forum
Споруда економічного факультету Харківського національного університету імені Каразіна — унікальна, адже це одна з перших залізобетонних будівель в Україні. Її спорудили за проєктом Сергія Тимошенка у 1920-х роках. Будинок розташований у центрі Харкова, має статус пам’ятки архітектури та представляє перехід від українського модернізму до нових архітектурних стилів.
На початку березня 2022 року прямим влучанням росіяни розтрощили цю пам’ятку. У навчальному закладі порахували, що для самої відбудови корпусів Національного університету імені Каразіна у Харкові потрібно 3,5 мільярда гривень. Причому у цій сумі не врахована вартість знищеного обладнання.
Чернігівська бібліотека для юнацтва
Photo before
czernihowska_obwodowa_biblioteka_dla_mlodziezy._fot._wikipedia.jpg
Photo after
czernihowska_obwodowa_biblioteka_dla_mlodziezy_po_zniszczeniach._fot._ukrinform.jpeg.jpg
Podpis obrazka
Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва до повномасштабного вторгнення Росії та після російських обстрілів, фот. ліворуч: Вікіпедія; фот. праворуч: Укрінформ
Чернігівську обласну бібліотеку для юнацтва відкрили у 1978 році. Та будівлю, у якій розмістилася бібліотека, спорудили ще в XIX столітті. Це будинок Василя Тарнавського, близький своєю архітектурою до стилю історизму. Раніше тут розташовувався Чернігівський історичний музей, а від 1980 року — бібліотека для юнацтва. Загалом у її фондах понад 62 тисячі книжок.
Будівля вціліла у Другу світову війну, та сильно постраждала під час наїзду новітньої російської орди. 11 березня 2022 року росіяни скинули на неї 500-кілограмову фугасну бомбу. На подвір’ї виникла величезна вирва, вибух зруйнував стіни та внутрішні перекриття. Втрачено сім тисяч книжок.
Георгіївська церква на Київщині
Photo before
cerkiew_sw._jerzego_w_obwodzie_kijowskim._fot._wikipedia.jpg
Photo after
cerkiew_sw._jerzego_w_obwodzie_kijowskim_po_zniszczeniach._fot._ministerstwo_kultury_i_polityki_informacyjnej_ukrainy.jpeg.jpg
Podpis obrazka
Георгіївська церква у селі Заворичі на Київщині до повномасштабного вторгнення Росії та під час пожежі, фот. ліворуч: Вікіпедія; фот. праворуч: Міністерство культури та інформаційної політики України
Георгіївську церкву у селі Заворичі збудували у 1873 році. Це однокупольний дерев’яний храм, споруджений за типовим проєктом. В період бойовничого атеїзму церкву закрили, а її дерев’яне приміщення перетворили на зерносховище. У 1968 році богослужіння відновили, проте оригінальні розписи щамінили новими. Вже у 1998-2012 роках церкву активно реставрували, відновили первісний стінопис храму, а також фрески із зображенням Богородиці. 7 березня 2022 року росіяни ударом артилерії знищили цю архітектурну пам’ятку. Снаряд влучив просто у купол Георгіївського храму, а огорожу церковного подвір’я окупанти розстріляли з кулемета.
Будинок Генріха Янцена на Запоріжжі
Photo before
dom_henry_ego_jantsena_na_zaporozu._fot._regionalne_centrum_informacji_turystycznej_zaporoza.jpg
Photo after
dom_henry_ego_jantsena_na_zaporozu_po_zniszczeniach._fot._zaporoska_obwodowa_administracja_panstwowa.jpg
Podpis obrazka
Будинок Генріха Янцена в Запоріжжі до повномасштабного вторгнення Росії та після руйнування, фот. ліворуч: Запорізький обласний туристично-інформаційний центр; фот. праворуч: Запорізька обласна державна адміністрація
Меноніт з Німеччини Генріх Янцен у 70-х роках ХІХ століття оселився у селищі Оріхів на Запоріжжі. Там збудував перший млин на паровому двигуні, школу, лікарню, згодом спорудив і свій родинний маєток. Цегляна будівля привертала увагу витонченим декором, прямокутними вікнами з карнизами, високими колонами та ліпниною. Протягом 25 років Генріх Янцен був міським головою, а у наш час в будівлі розташовувалася Оріхівська міська рада. У травні 2022 року російські окупанти, обстрілюючи селище, пошкодили вікна історичного будинку, розтрощили двері та стіни. Старовинна ліпнина посічена уламками, а частина даху та другого поверху зовсім зруйновані.
Центр сучасного мистецтва «Готель Континенталь», Маріуполь
Photo before
continental_hotel_mariupolgettyimages-1423866191.jpg
Photo after
centrum_sztuki_wspolczesnej_hotel_continental_po_zniszczeniach._fot._csw_hotel_continental.jpg
Podpis obrazka
Центр сучасного мистецтва «Готель Континенталь» до та після повномасштабного вторгнення Росії, фот. ліворуч: Stanislav Ivanov/Global Images Ukraine/Getty Images; фот. праворуч: ЦСМ «Готель Континенталь»
Готель «Континенталь» у Маріуполі спорудили у ХІХ столітті. Будівля належала італійському підприємцю Томазо. У підвальних приміщеннях діяла друкарня, а згодом запрацювала перша у Маріуполі приватна електростанція, яка освітлювала готельні зали. Будівля стала відомою після того, як її на початку ХХ століття сфотографували, а світлину розмістили на поштівці, яка розлетілася світом. У 1910 році до споруди добудували концертну залу. «Континенталь» був новаторським осередком культури до радянських часів — потім тут розмістили штаб Головнокомандувача морських сил Чорного й Азовського морів, згодом —профспілки.
У 2019 році тут відкрили Центр сучасного мистецтва «Готель Континенталь». Майстер-класи, концерти, вистави, перформанси — відбувалося у цьому культурному осередку чимало. Після 24 лютого 2022 року центр мистецтва став прихистком для місцевих мешканців, які ховалися від постійних російських обстрілів. 20 квітня росіяни зруйнували будівлю цього готелю.
Будинок «Слово», Харків
Photo before
budynek_slowo_charkow._fot._wikipedia.jpg
Photo after
budynek_slowo_po_zniszczeniach._fot._suspilne_telewizja_publiczna_ukrainy.jpg
Podpis obrazka
Будинок «Слово» до повномасштабного вторгнення Росії та після обстрілів, фот. ліворуч: Вікіпедія; фот. праворуч: Суспільне Харків
Будинок «Слово» — це житлова шестиповерхівка, її у 1920-х роках збудував кооператив літераторів. Будівля, яку спроєктував Михайло Дашкевич, має символічну форму літери «С». У неї високі стелі, великі вікна. У внутрішньому дворику — сквер з клумбами і деревами. Та найважливіше — це жителі «Слова». У цьому історичному будинку проживав Остап Вишня, Микола Хвильовий, Лесь Курбас, Михайло Яловий та багато інших діячів української культури. У 1933 році тут починається хвиля репресій, що згодом отримує назву Розстріляне відродження. До 1938 року репресували мешканців сорока квартир будинку «Слово», багатьох розстріляли. Російські війська 7 березня 2022 року обстріляли пам’ятку, ніхто з мешканців не загинув, але уламками пошкоджено фасад.
Маріупольський театр
Photo before
doneckii_akademichnii_oblasnii_dramatichnii_teatr.jpg
Photo after
mariupol_theatre_forum_2023.jpg
Podpis obrazka
Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі до повномасштабного вторгнення Росії та після руйнування, фот. ліворуч: Oleksandr Malyon/Wikimedia.org; фот. праворуч: Pavel Klimov/Reuters/Forum
Будівлю драматичного театру в Маріуполі звели у 1956-1960 роках у стилі радянського монументального класицизму. Фасад побудували з кримського інкерманського сірого каменю, прикрасили колонами і скульптурами представників важливих професій регіону: хліборобів, металургів тощо. Театр мав дві зали: головна могла помістити 680 глядачів, мала — 62.
На початку повномасштабного вторгнення військ РФ у театрі ховалися люди. На театральній площі вони великими літерами написали слово «Діти». Маріупольці сподівалися, що російські війська оминуть цей будинок. 16 березня росіяни скинули на драмтеатр у Маріуполі надпотужну бомбу, внаслідок чого там загинуло близько 600 людей. В грудні 2022 року окупанти почали зносити те, що лишилося від пам’ятки. Частина колективу маріупольського драмтеатру переїхала до Ужгороду, де відновила свою роботу. Вражений подіями у Маріуполі міністр культурної спадщини та культурної діяльності Італії Даріо Франческіні заявив, що італійський уряд надасть українській владі ресурси для відновлення будівлі.
Українські пам’ятки відбудують
Все більше представників держав та міжнародних організацій заявляють, що візьмуть активну участь у відбудові України. Вже зараз світова спільнота допомагає захистити українську культуру від російських варварів. До прикладу, у Польщі зберігають деякі культурні цінності з України, надсилають матеріали для захисту пам’яток та разом з Україною проводять інвентаризацію знищених росіянами культурних об’єктів, зокрема і сакральних. Проте сліди війни — це відкриті рани, які болять кожному українцю, і не загояться так швидко, як відбудуються.