Може, співпраця з галереєю?
Такої форми співпраці часто прагнуть молоді художники. Сценарій співпраці з галереєю уявляється як гарантія омріяної і безтурботної творчої праці, в той час як всі земні проблеми (як-от продаж картин, організація виставок, просування митця та робота з колекціонерами) лягає на плечі галериста. Митцю ж залишається тільки виробляти нові шедеври і приходити випити вино на чергове відкриття. Що ж, може, ця модель не така далека від реальності, але все це передбачає немало обов’язків з боку художника.
По-перше, 50 відсотків прибутку від продажу з робіт є чимось на зразок сталим відсотком частки галереї з продажів. У виключних випадках пропорція може змінюватись, але загалом залишається подібною у різних країнах. По друге, зазвичай галерист отримує виключні права на продажі ваших робіт. Це значить якщо ваш друг, однокласник або колекціонер вирішить прикупити собі ваших робіт, згідно з договором, особисто ви не зможете продати йому жодної роботи. Вам доведеться надати контакти галереї для здійснення продажу. Порушення цього правила може передбачати скандал і розірвання умови про співпрацю. На офіційних сторінках митця має бути інформація про вашу співпрацю з даною галереєю, а підпис робіт на кожній з виставок повинен містити посилання на те, що ці роботи позичені з даної галереї.
З іншого боку, галерея займається введенням художника в обіг світу мистецтва і професійно опікується ним на локальному і міжнародному рівні, презентує його роботи колекціонерам та засобам масової інформації, оскільки має право виступати від імені митця.
Важливо, щоб напрям діяльності галереї був пов’язаний з творчістю митця й у наявності там ваших робіт прослідковувалась загальна логіка. Всі аспекти співпраці регулює договір, а коли закінчується його дія, відбувається розрахунок між галереєю та митцем. При розрахунку беруться до уваги кошти, які галерея інвестувала в роботи (наприклад, оформлення, документація і т.д.), й обумовлюється доля робіт, які залишились у колекції.
Такою є найпоширеніша модель співпраці митця з галереєю. За подібним принципом організована співпраця ілюстраторів з видавництвами або агентствами.
Підсумовуючи, хотілось би додати: хай як збоку виглядає дорога митця, та аби не впасти в кризу і пастки мистецького світу, важливо шукати свою дорогу. Варто не орієнтуватись на порівняння себе з іншими й не ставити собі за мету перевершити інших або переконати світ у своїй унікальності. Вистачить порівняти себе і свою творчість із тим, що було раніше. Чи щось сприяє тому, щоб завтра я і моя діяльність піднялись на інший рівень?
За відповідного розвитку світ і так вас помітить. Спочатку варто мати те, з чим ви ідете до світу. Тож варто знати перелічені правила гри, та не залежати від них.
Успіху!
_________________________________
- Gregory Sholette, Dark Matter: Art and Politics in the Age of Enterprise Culture, 2010
- Pierre Bourdieu, The Forms of Capital, 1986
___________________________________________________________________
Текст створено на основі конспектів зустрічей з Іво Змисловим, Кароліною Плінтою та Мартою Колаковською в рамках проекту «Artysta — Zawodowiec», реалізованого завдяки Fundacji Sztuki Polskiej ING.
Читайте також: «Професія — художник: резиденції, післядипломна освіта та фонди» і «Професія — художник: приготування портфоліо та опис проекту».
____________________________________________
Авторка: Аліна Потемська