Про що розповідають старі польські сонники?

sennik_egipski_polona.jpg, default, «Великий ілюстрований єгипетсько-халдейський сонник, що містить точні та вичерпні пояснення снів згідно з найдостовірнішими джерелами Сходу та творами

#спадщина

#мова і література

Чи повинен азартний гравець запам'ятовувати свої сни і чому інколи після алкоголю краще лягати спати? Зазирнімо до польських сонників і дізнаймося, що вони оповідають.

Завершуючи восьму книгу «Пана Тадеуша» Адам Міцкевич зазначив, що сон – це «брат смерті». Ця метафора є не лише ефектною стилістичною фігурою, але й має глибокий сенс – наша свідомість щовечора вимикається, а розум створює образи, які ми не контролюємо. Незалежно від географічної довготи, широти та епохи, люди завжди сприймали сновидіння як послання від «вищої сили», передбачення майбутнього, або ж як образ психічних процесів, що проникають до свідомості. Вже тисячі років тому людство намагалося пояснити та витлумачити побачене під час сну. Не інакше є (і було) у польській культурі.

Сновидіння гравців

Thumbnail — Обкладинка і титульний аркуш «Нового великого реформованого сонника» (містить точне тлумачення снів в алфавітному порядку разом з відповідними номерами для числової лотереї та сонника в картинках, підготовленого на основі даних старих єгипетсько-арабських сонників та професійної лотерейної літератури), Краків :, Видавництво Senzacja, 1943, фот. Національна бібліотека Polona

Якщо ви зазирнете до архіву, щоб переглянути старі сонники, то вас неабияк може здивувати часто повторюваний епітет «лотерейний». Річ у тім, що популярність ігор з числами змусила досвідчених гравців навіть уві сні шукати підказки щодо чисел, на які варто робити ставки. Лотерея в Польщі з'явилася вже в XVII столітті. У 1768 році сейм офіційно її дозволив, тож вона поступово набирала популярності і в XIX столітті стала не тільки популярною розвагою, але й помітним суспільним явищем. Історія лотереї майже така ж давня, як і історія тлумачення снів – вона сягає глибокої давнини. Наявність численних пояснень лотерейних снів свідчить про те, що публікація такого типу сонників, мабуть, окупилася видавцям (уява підсовує образ сотень гравців, які сплять із зошитом під подушкою, щоб записувати сни, які нібито гарантують великі виграші відразу після того, як вони прокинуться).

«Новий лотерейний сонник, написаний досвідченим лотерейником» був виданий у 1832 році у Варшаві. Якщо вірити цьому соннику, то людині, якій наснився шлунок або якесь диво, варто зробити ставку на число 66. Цукерки уві сні говорять про те, що потрібно викреслити 46, а зривання перцю в городі – 29. Після відновлення незалежності в 1920 році Сейм затвердив створення Польської державної лотереї. «Сонник» або «Лекція снів», виданий у незалежній Польщі (Вадовіце, 1922 р.), який містить астрологічну інтерпретацію впливу планет на життя людини, крім цифр «приписаних» до певних снів пропонує коротке пояснення сновидінь. Отож, на цифру 7 варто поставити тим, кому сниться часник, що означає страждання. Надгробок, що сповіщає про втрату дружби, повинен переконати гравця поставити на цифру 70. Кому сниться кит, того чекає «неминуча втрата», хіба що людина поставить у лотереї на число 27 і тоді їй пощастить. Натомість той, кому насниться мавпа може сподіватися «згасання любові». Йому бажано поставити на цифру 63.

Облудні та шкідливі

Утім, до віри в сонники часто ставились несхвально і навіть висміювали. Одним із противників такого способу мислення (і загалом залучення до лотереї) був Болеслав Прус, у «Щотижневих хроніках» якого можна прочитати, що «в лотереї на одного щасливчика має працювати аж сотня дурнів». Цікаво, що попри таку різку оцінку він також не встояв перед спокусою легко розбагатіти і тривалий час сам купував лотерейні білети...

У контексті віри в мрії та гри в лотерею в епоху позитивізму цікавою є публікація 1875 року «Найновіша і найправдивіша лекція про сон, або Сонник і найбезпомилковіший спосіб виграти в кожну лотерею» Владислава Людвіка Анчица (сонник вийшов під псевдонімом Казімеж Ґуральчик). Книгу в посмертній нотатці про Анчиця, опублікованій у часописі Bluszcz (1883), було охарактеризовано як «твір оригінальний, з довершеною пластикою думок і письменства, що збагатив народну літературу». Поет, видавець і селянський активіст подарував примірники свого сонника сільським бібліотекам. Зібрані в ХІХ столітті усні повідомлення він подав у формі гумористичних оповідань, щоб, власне, як позитивіст і громадський діяч, застерегти читачів від надмірної віри у сни і не сприймати їх як підказки в лотереї. Дотепний Анчиц-Ґуральчик підсумовує свій «Сонник» такими словами:

У назві цієї книги ми пообіцяли вам показати найкращий спосіб виграти в лотерею. Цей спосіб – це взагалі не робити ставки і не грати, а копійчину, яку мали занести в кантор [місце, де можна було купити лотерейний квиток – прим.ред.] покласти в Ощадний Банк, де через кільканадцять років накопичиться порядний виграш. [...] Таку назву ми дали тільки для того, щоб спонукати людей, які сліпо вірять в оманливі та шкідливі сонники, купити цю книгу [...], можливо, хоча б кожен десятий [...] знеохотиться й перестане грати, що буде для нас великою втіхою.

У цій книжці є невелика добірка пояснень снів. Неважко здогадатися, що деякі з них Анчиц описував з гумором. Наприклад, ті, кому сняться окуляри, знайдуть підказку: «Стережися корчми, бо там тобі виберуть очі». Трапляються аж надто конкретні тлумачення снів. Наприклад, сон про вживання імбиру з горілкою може бути застереженням від фальшивого друга, який підсипає в горілку отруту, яка «перш ніж уб'є, спричинить тривалу хворобу». В рубриці «пси кусають» знайдемо цілком серйозне пояснення, як боротися зі сказом («У Варшаві вже є лікарі, які лікують сказ. Добрі люди полегшать дорогу до цього міста»). Звичайно, серед рубрик були і «цифри» («уві сні ви бачите програш від гри в лотерею, тому що, ймовірно, купите не те число»).

Тлумач снів

Однак не завжди «сонник» був книжкою повною пояснень. У «Старопольському словнику» Антонія Красновольського та Владислава Нєдвєцького, виданому в 1920 році, читаємо, що «сонник» — це «той, хто бачить сни й розповідає їх; тлумач снів». Словник Кафедри старопольської мови Польської академії наук вказує на те саме значення: сонник — «тлумач образів сновидінь», тобто той, хто володіє мистецтвом пояснення снів. Таким чином, напрошується висновок: у давнину сонники у теперішньому значенні цього слова, тобто як постійні, компактні і, перш за все, письмові збірники тлумачення снів, не існували. Проте, безперечно, існував традиційний усний сонник. На думку дослідниці Станіслави Небжеговської, він навіть мав набагато більшу цінність для культури, ніж вторинний письмовий сонник. Небжеговська, яка є професором Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, видала велике новаторське дослідження. Її «Польський народний сонник» (1996 р.) — це результат опитувань в кількох десятках місцевостей, зокрема у Волі Блендовській, Сувалках, Янові Любельському та Закопаному. В давнину у Польщі усний сонник, який виникав у невеликій громаді, передавався з покоління в покоління і мав сімейно-інтимний характер. Важливо, що ця близькість була побудована насамперед через безпосередні стосунки між оповідачем і слухачем. Суттєвою особливістю цього неопосередкованого повідомлення був спектр тем, які воно охоплювало. Як правило, це були речі та явища з найближчого оточення сновидця. На базовому рівні усно витлумачені сни пояснювалися з точки зору простої етичної опозиції: вони передвіщали або добре, або погане. Як зазначає Небжеговська, це суттєва відмінність від письмового сонника, який пропонує менш загальні та часто позбавлені оціночних суджень тлумачення. Наприклад, згідно з «Новим реформованим сонником», виданим у 1943 році краківським видавництвом Senzacja, сон про поїдання чорниці віщує сварку з домочадцями, а гусяче пір'я – лист у поштовій скриньці.

Похорон на гарній галявині

Владислав Слевінський, «Спляча жінка з котом», 1896, фот. аукціонний дім Rempex

Усні тлумачення снів, зібрані та систематизовані Небжеговською, можуть здивувати своєю простотою. Вони чітко відсилають до світу яскравих символів і яскравих протиставлень. Так от жито, ялинка, бійка, чиста білизна і колоски означають «щось добре», а дошки, горох, ягоди і гадюки — «щось погане» («звірі зовсім не годяться», читаємо в «Польському народному соннику»). Часто етичне тлумачення цих образів не є очевидним: важко зрозуміти, чому, згідно з народною традицією, сон про пиріг є поганим знаком (в тому числі означає хворобу), а про померлу дитину — добрим. Також дивує розбіжність у поясненні сну про хліб, який зазвичай ототожнюється з благополуччям. У «Польському народному соннику» Небжеговська наводить контрастні відповіді: «Добре, коли сниться хліб», «Коли сниться хліб — буде якесь товариство, гості», «Хліб — ні, недобре, це якісь сварки», «Хліб, мабуть, це голод».

Неоціненними є довші автентичні уривки з розповідей опитаного населення, які наведені в «Польському народному соннику». Вони розкривають не тільки особливості народної уяви (сни насправді стосуються переважно того, що відоме з повсякденного життя), а й образ світу, у якому протилежності можуть взаємопроникатися й зустрічатися за несподіваних обставин:

З цим лугом теж не приємно. Ну, приснився мені раз [...], така галявина була чудова, страшенно гарна. І на ній паслися коні. І невдовзі був похорон.

Погані сни про філософиню

Народні витоки сонників і природний інтерес до пояснення сновидінь у старій Польщі, звичайно, знайшли віддзеркалення в пізніші часи та серед інших класів. Таємничий Морфей, тобто анонімний автор «Польського сонника, найбільшого з існуючих...», виданого 1892 року, у вступі зазначає, що «забобон властивий не тільки людям без освіти». Автор зазначає, що сон як «неперетралене враження» не можна поблажливо вважати «маренням хворого розуму». Його сонник, що охоплює понад 10 000 пояснень, закликає серйозно ставитися до читачів подібних видань, адже «експлуатація дурості читачів або слухачів певною мірою так само безсовісна, як і обман неповнолітніх». Однак важко дізнатися, якими джерелами користувався загадковий Морфей, пишучи свій сонник. Щоправда, в його книжці є зауваження щодо лотерейних сонників на кшталт тих, які висловлювали Прус та Анчиц:

(...) зайве говорити, що ці таємничі числа абсолютно довільні, і нічого особливого не сталося б, якби кожен поставив на будь будь-які числа навмання.

Серед великої кількості тлумачень Морфея є і таке: якщо молодій людині сниться пронос, це означає, що незабаром її охоплять почуття до якоїсь нової особи. Натомість традиційний польський суп «журек» передвіщає бідність через марнотратство. Багато інтерпретацій свідчать про віру автора в людську фантазію, оскільки, деякі статті повністю вигадані. Наприклад, ті, хто побачив уві сні... купорос (концентрована сірчана кислота, так звана скломасла), повинні очікувати небезпечного супротивника. А чоловік, якому насниться жінка-філософ, мабуть, одружиться з недбалою і неуважною жінкою. А ще, якщо вірити Морфею, той, хто побачить уві сні... двокрапку, знайде собі «відповідне заняття чи розвагу».

Сни бізнесменів

Прагматичний підхід до cнів, незважаючи на зусилля деяких позитивістів, не вмер і дотривав до кінця XX століття. На шпальтах газети Dziennik Bałtycki, яка виходили в перші роки після системної трансформації публікували редагований Леонардом Адамовичем «Сонник Ісси для бізнесменів». Ісса — це псевдонім, яким користувався Алі Абдін Ґані Абдулла Асані, таємничий тлумач снів, клієнтами якого були тільки бізнесмени.

Проте редакція газети Dziennik Bałtycki заохочувала читати цей сонник не тільки бізнесменів, бо «ніколи не знаєш, що в нас дрімає». Кожен епізод «Сонника Ісси» – це невеличка розповідь про візит до тлумача снів і висновки, засновані на теорії про те, що «сни – це про нас самих». Читачі видання дізналися про жінку, якій наснилося як її чоловік б’ється з левами або сам себе рятує, провалившись в ополонку. «Твої сни стосуються не стільки твого чоловіка, як тебе самої», — почула жінка. «У твоїх снах він герой, оскільки розповідаючи про нього своїм подругам ти перебільшуєш його чесноти».

Важко сказати, наскільки цей сонник є справжнім переказам інформації від іноземного тлумача снів, а наскільки «екзотична» фігура була використана для достовірності сонника. Видавці використовували таку стратегію вже досить давно. Архіви переповнені виданнями з назвами, що відсилають до заморських традицій. «Єгипетсько-халдейська», «перська», «за індійськими та арабськими книгами». Більшість із них мають барвисті, стилізовані під «екзотику» обкладинки.

Остерігайся клямок

«Тільки для дорослих» — зазначено на обкладинці книжки «Кохання уві сні», виданій у Познані 1933 року. Нічого дивного, адже видання містить «тлумачення еротичних снів у світлі науки». За словами автора, доктора Г. Стендлі сни – це «духи-захисники для здорових і мучителі для хворих». Натхненний психоаналізом Фрейда (як стверджує автор, «геніального вченого»), він трактує сон як «текст, написаний незрозумілим шрифтом, який потрібно навчитися читати». У його світлі ніщо не є тим, чим здається. Скажімо, їсти аґрус уві сні означає, що «діти будуть сипатись як із рогу достатку», а ось інший фрукт – кавун, може передвіщати «зраду дружини». Сон про гриби можна трактувати як добрий знак, або поганий – в залежності від ваших уподобань, адже він пророкує зустріч з «компанією розпусних чоловіків». Ті, кому наснився язик, повинні змиритися зі своєю схильністю до збочень. На думку доктора Стендлі, готуватися до суперечки з сутенером слід людям, яким присниться, що вони натискають на дверну клямку. У книжці трапляються пояснення, які оцінюють сексуальну поведінку. Безсумнівно, на думку автора, добре дотримуватися певної норми в контексті еротичного життя. Сон, в якому сновидець бачить матір і просить у неї вибачення, має таке пояснення: «Уникайте сексуальних відхилень, оскільки вони зашкодять вашому здоров'ю». Цікаво, що невід'ємною частиною сонника є розділ під назвою «Ефективні заходи щодо запобігання вагітності та запліднення», в якому можна прочитати кілька слушних (у деяких контекстах навіть прогресивних) порад щодо планування сім’ї.

П'яні марення

Автори сатиричного «Політико-соціально-виборчого сонника» знали, що сни піcля розпивання алкоголю можуть бути химерними і хаотичними. Виданий у 1907 році у Варшаві та рекламований як «єдиний у світі!!» він містить короткий глузливий вступ, у якому підкреслюється, що «дотеперішні дослідники людських сновидінь припустилися кричущої помилки, розглядаючи лише один вид снів, тобто тверезі сни». У чотиристорінковому соннику (ймовірно, додатку до іншого журналу) сни поділені на дві категорії – ті, які наснилися на тверезу голову і на п’яну. І ось, алкогольна маячня, в якій з’являється султан, віщує... страйк пекарів. А коли султан насниться на тверезу голову, то прийде жіноче щастя. Хто тверезий і нюхає троянду уві сні, незабаром розіб’є підвісну лампу. Якщо п’яному сниться, як він нюхає троянду, йому слід готуватися до застілля в офісі. Також сон про пожежу свідчить про те, що іноді краще (і безпечніше) бачити сон після вживання алкоголю: тоді у сновидця є шанс стати директором страхової компанії. З іншого боку, вогонь у тверезому сні означає неприємний біль у попереку. Втім, іноді варто вкладатися до сну тверезим, адже якщо вам насниться лялька, ви створите театр. Натомість якщо лялька сниться п'яному, треба готуватися до операції.

Джерела: A. Nowak, "Loteria w Królestwie Polskim (1815–1867)", Warszawa 2016; Z. Krótki "Przepowiednia w historii języka polskiego” [w:] "Etnolingwistyka" (Nr 27 (2015), s. 167-184), S. Niebrzegowska, “Polski sennik ludowy”, Poznań 1996; G. Standley, “Miłość we śnie: tłumaczenie snów erotycznych w świetle nauki...”, Poznań 1933; “Sennik loteryjny nowy, pierwszy raz drukiem wydany”, Warszawa 1832; W. L. Anczyc, “Najnowszy i najprawdziwszy wykład snów…”, Warszawa 1890; Morfeusz, “Sennik polski największy z istniejących…”, Warszawa 1982; “Sennik polityczno-społeczno-wyborczy”, Warszawa 1907; “Nowy wielki sennik zreformowany”, Kraków 1943; A. M. Pycka, “Prus – świadek epoki, kronikarz modernizacji Warszawy” (artykuł opublikowany na portalu teologiapolityczna.pl); Wielkopolska Biblioteka Cyfrowa (wbc.poznan.pl); Bałtycka Biblioteka Cyfrowa (bibliotekacyfrowa.eu)

Мова Ukrainian