“Порнографію” переклав Олександр Гриценко — відомий письменник, науковець і перекладач, автор численних критичних статей, добірок поезій та перекладів (зокрема, поезій Т.С. Еліота, Е. Дікінсон, е.е. каммінгса, О. Мандельштама, прози Ст. Лема, В. Ґомбровича, А. Макліна та ін.), публікованих у часописах “Всесвіт”, “Вітчизна”, “Березіль”, “Дніпро”, “Світовид”, “Сучасність” та ін.
Натомість “Транс-Атлантик” вийшов у перекладі Андрія Бондаря — поета, перекладача, відомого блогера і колумніста.
Вітольд Ґомбрович належить до найважливіших польських авторів ХХ століття. Народився 1904 року в Малошицях під Опатовом у заможній польській родині. Згодом сім'я переїхала до Варшави, де Вітольд закінчував гімназію та університет. Здобув ступінь магістра права (1927), потім вивчав філософію й економіку в Парижі. Напередодні вторгнення німецьких військ Ґомбрович виїхав до Аргентини, де залишився до 1963 року.
Романи Ґомбровича, в яких переплетена іронія, пародія, карикатура і сарказм, досі збурюють спокій і викликають запальні дискусії в Польщі — були навіть спроби викреслити їх зі списку літератури, яка вивчається в школі.
Зокрема “Транс-Атлантик” у доволі контроверсійний спосіб порушує питання національної ідентичності поляків на еміграції. На думку перекладача, Андрія Бондаря, “Транс-Атлантик” “ламає усталені уявлення про польськість”. На київській презентації перекладач також сказав, що “це текст, після якого Ґомбровичу було дуже погано”, а його читання не минає “безслідно для психіки”, бо це “дуже складний текст, в якому Ґомбрович вилив багато жовчі”.
В Україні, де дискусії між прихильниками традиційних форм суспільного і приватного життя та колами, які ті форми піддають сумніву, контроверсійні і, часто, провокативні тексти Ґомбровича служать своєрідним дзеркалом, в якому українці можуть впізнати свої прагнення, надії і комплекси.
Варто додати, що тексти Ґомбровича виходили також у київському Видавництві “Основи”: у 1999 році з'явився його тритомовий “Щоденник” (переклад Роксани Харчук), а 2002 року в перекладі Андрія Бондаря опубліковано “Фердидурке”.
Натомість “польська тема” львівського Видавництва Старого Лева не вичерпується Ґомбровичем: у 2014 році у них вийшли “Галицькі оповідання” Анджея Стасюка (в перекладі Тараса Прохаська), а на осінь 2016 року запланована публікація перекладу повісті “Подорож” Іди Фінк — польсько-єврейської авторки родом зі Збаража.