Політичні колядки
Солдати 1-ї бригади Польських легіонів колядують у Карасині на Волині, 1916 рік, фот. Polona.plКолядки виконують ще одну функцію: вони використовуються для коментування поточних подій, створення спільних наративів і розради у важкі часи. Прості й легкі для запам’ятовування мелодії спонукають створювати для них власні тексти: це використовували і автори гуморесок (давня преса наповнена сатирою, написаною у формі колядок), і громадські діячі всіх політичних мастей. Завдяки цьому з перероблених колядок ми можемо дізнатися про процес конструювання польської нації, її мартирологію та історію окремих соціальних груп.
Наприклад, «Робітнича колядка» (на мелодію «З тиші нічної») була видана в 1891 році Польським Робітничим Союзом і написана працівниками фаянсової фабрики в Колі, яка діє й нині.
Гей, у день народження Правдоньки родителя,
Із безодні гніту людей Визволителя
Весело співаймо,
Правду возглашаймо,
Гей, колядо, колядо!
[...]
Ми ж бо, браття, з голоду умирать не хочем,
Щоб добро від зла відсіять, маєм душу й очі.
Коло ж ми замкнімо
Та й разом гукнімо:
Гей, колядо, колядо!
Фабриканте, утискачу, утікай же нині!
Самотужки облаштуєм лад новий в країні.
Тож разом працюймо,
Край наш відбудуймо!
Гей, колядо, колядо!
[...]
Але пам’ятаймо, що сказав Спаситель:
Ми в сім’ї народів будем дружно жити.
А євреїв гнобить —
Тільки собі шкодить.
Гей, колядо, колядо!
Француз, єврей або англієць,
Чи ж турок, німець, італієць —
Чужинців тут немає —
Всіх братньо зустрічаєм.
Гей, колядо, колядо!
Не в усіх колядках йдеться про народження Ісуса, у деяких співають про народження... держави. У 1918 році у Львові кола, пов’язані з легіонами Пілсудського, видали брошуру «По столітніх муках Польща повстає» (на мелодію «Бог родиться»):
Країна повстає — на стеблах ружі
Вже листя дивне проростає.
Хай самолюбство нас не душить
Нехай нас заздрість не єднає.
Мацєй Зембатий, інтернований під час воєнного стану, написав колядку під час ув’язнення у варшавській Бялоленці. У тюремному коридорі її співав хор опозиціонерів (теж на мелодію «Бог родиться»):
Бог родиться — земляків же
Розкидало по в’язницях,
Адже Польща незалежна
Їм колись, було, й насниться.
За різдвяними столами
Діти, сестри, сива мати.
Чорт лиш міг такую долю
Нашим рідним зготувати.
Колядки як інструмент спротиву (і репресій)
В Лондоні нині, в Лондоні нині — втішні новини.
Бомбардувальників тисяча ціла летить з-над Берліна.
Гітлер дуріє, Ґерінґ маліє,
А поляки співають, бомби скидають;
Дива-дива вичворяють.
Ця колядка зустрічається в нескінченній кількості варіантів, її навіть співали Титус, Ромек і А’Томек під час своїх воєнних подорожей у минуле. Є багато жартівливих колядок часів Другої світової війни, але у воєнному лихолітті важко було жартувати. Їх перероблювали на військовий манір, одним із найвідоміших прикладів є пісня «Повертавсь солдат з війни», створена після Варшавського повстання в шпиталі для поранених, організованому в Творках біля Прушкова. Слова написала лікарка, імені якої ми не знаємо, на мелодію «Серце в рюкзаку»:
Повз ліси, бескиди, ріки
Повертавсь солдат з війни.
З пастирями перестрівся —
Й у Віфлієм пішли вони.
І хоч він стомився, друзі,
Та неспинно поспішав він,
Бо ж Дитятку ніс дарунок —
Серце воїна з Варшави.
Колядки не завжди можна було співати. 24 грудня 1940 року в таборі Аушвіц I німці встановили на плацу ялинку, освітлену електричною гірляндою, а під нею поклали трупи в’язнів, які померли від морозу та виснаження. Лагерфюрер Карл Фріч заборонив в’язням співати польські колядки, а тіла назвав «подарунком». Поляки, ув’язнені в радянських таборах, також не могли співати колядок. Отець Альбін Яноха, який перебував у виправно-трудовому таборі в Балхаші, Казахстан, вирішив влаштувати урочистий Святвечір. Крім поляків, в його бараку жили також литовці, українці та естонці. Після святкування охорона викликала Яноху до начальства табору. Отець Яноха згадував:
Там на мене вже чекав начальник «політчасті», тобто спеціаліст з ідеологічного виховання, і почався допит. Отже, по-перше, що це за зустріч я влаштував у своєму бараку [...] сказав, що в бараці заборонено молитися.