4 березня 2022 року. Україна. Над ранок стало відомо, що від бомбардування росіянами Чернігова загинуло 47 людей, що над Волновахою збили російський винищувач, який скидав бомби на людей, що у Житомирі розбомбили школу, що Запорізька АЕС у руках окупантів, а Київ тримається: запрацювали пункти видачі інсуліну і хіміотерапії для тих, хто залишився.
Уже кілька днів Петро Сухоцький ходить до свого костелу в Луцьку не грати на органі, не вчити цьому своїх учнів, не на службу недільну. У них війна, їхня луцька римо-католицька громада перетворилася на мурашник, де печуть, ліплять, варять, возять, передають, доставляють і приймають. Скрізь треба руки.
Вранці він переглянув новини. Кожен українець тепер щойно прокинеться — у новинах. Вони — страшні. Відкрив електронну пошту: прийшов лист від Ріхардса.
ЛИСТ
Ріхардс Дюбра, латвійський композитор, завжди писав органісту Сухоцькому латиницею, але російською. Вони ще у 2002-му познайомилися у Зальцбурзі – і відтоді товаришували, листувалися та зідзвонювалися. Ріхардс дуже перейнявся, коли Росія відкрито пішла в Україну війною. Його родина добре пам’ятає, що таке радянські репресії, і розуміє: ворог в України та Латвії — спільний. Того ранку вперше лист був українською:
«Доброго дня! Мої молитви за Україну перетворилися на пісню. Я вам зараз її надсилаю. Я буду і далі молитися за вас від усього серця. Прошу пробачення за будь-які помилки українською мовою».
Прикріплений файл називався «Otche nash». Перші слова у ньому були українською: «Молитва за Україну. Слава Україні на все життя!». А далі — ноти. Ріхардс Дюбра, щиро переживаючи війну в Україні, поклав на музику українську молитву «Отче наш» і одного ранку надіслав ці ноти своєму доброму другові, музикантові та відомому органістові з Луцька Петру Сухоцькому. Це був той момент, коли через слова одного музиканта із Латвії Сухоцький відчув, що Україну підтримує весь світ.
Наступного дня Ріхардс знову написав:
«Я не можу спокійно жити — щодня молюся за Україну. Я молюся, щоб цей сатана був зупинений. На жаль, для вас це не практична допомога, але сьогодні в Ризі була демонстрація проти путлера — вийшло близько 30 тисяч людей. Російське посольство змушене було спостерігати за цим. Ми будемо молитися за вас від душі! Якщо я можу ще чимось допомогти, дайте знати! Слава Україні! Я вірю, що Україна переможе!» .
За деякий час у кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку зазвучав той самий «Отче наш», написаний латвійцем з болю за Україну. Ті, хто його виконували, робитили це, щоб зібрати гроші на допомогу воїнам. Ті, хто прийшли слухати, віддавали ці гроші від чистого серця.
