Найкрасивіші водні канали в Польщі

kanal_bydgoski_ag.jpg, small, Бидґощська Венеція, фот. Arkadiusz Wojtasiewicz/AG, Найкрасивіші водні канали в Польщі

Де можна поплавати на кораблі по траві? Який канал перетинає річку, а який завадив планам прусів? Ось шість унікальних творінь природи та людських рук.

Августовський канал

Kanał Augustowski, widok z lotu ptaka, fot. Wojciech Wojcik/Forum — Августовський канал, вид із висоти пташиного польоту, фот. Wojciech Wojcik/Forum

Басейни Вісли та Німана з’єднує Августовський канал завдовжки 101 км. Він протікає через 12 озер і долину Роспуди (її ще називають «зеленими легенями Польщі»), пересікає Августовську пущу, в нього впадає ріка Чорна Ганьча. На каналі розміщено 18 шлюзів, побудованих із червоної цегли та пісковика. Канал із його архітектурним ансамблем було внесено в реєстр історичних пам’яток Польщі.

Цей мальовничий водний маршрут має не менш яскраву історію. Уже в XVI столітті король Стефан Баторій хотів створити судноплавний канал між річками Нарва, Бебжа та Німан (сьогодні Августовський канал є частиною Шляху Баторія). У ХІХ столітті знову з’явилася необхідність у водному шляху: прусські митні обмеження в порту Ґданська сильно перешкоджали рухові польських товарів. Тоді міністр державної казни Франциск Ксаверій Друцький-Любецький запропонував збудувати водний канал, і цар Олександр І схвалив цю ідею. Автором проєкту та керівником будівельних робіт був видатний офіцер та інженер Іґнацій Прондзинський, який опанував мистецтво прокладання каналів, читаючи німецькі та французькі підручники дорогою до Августова. Він також самотужки склав карти місцевості, витративши на це у п’ять разів менше часу, ніж команда спеціалістів у 1970-х роках.

Будівництво каналу почалося в 1824 році. Одночасно в ньому брали участь до 7 тис. осіб різних національностей, зокрема й місцеві селяни, які за свою працю отримали волю (звідси й назва одного зі шлюзів — Свобода). Через Листопадове повстання роботи було призупинено. Будівництво завершилося лише у 1833–1839 роках під керівництвом гідротехніка Теодора Урбанського (на той час хворий генерал Прондзинський лікувався на острові Гельґоланд, де невдовзі помер під час купання в морі).

Августовський канал не виконав передбаченої проєктом ролі, оскільки у 1825 році Пруссія скасувала високі транзитні мита. Проте початок будівництва та сама концепція руху товарів у східному напрямку, безумовно, прискорили підписання угоди.

Бидґощський канал

Zabytkowa śluza na starym kanale Bydgoskim, fot. Marek Chelminiak/East News — Історичний шлюз на старому Бидґощському каналі, фот. Marek Chelminiak/East News

Діаметр 24 мм, вага 6,54 г і коштує 5 злотих. Монета із зображенням Бидґощського каналу символічно нагадує про економічний розвиток міста. Водний шлях довжиною понад 24 км має прусське походження. Хоча ідея з’єднання басейнів Одри і Вісли народилася ще в XVI столітті, а конкретний проєкт королю Станіславу Августу Понятовському представив Франциск Флоріан Чакі, реалізувати цей план вдалося лише Фрідріху II. Будівництво каналу почали навесні 1773 року, перший успішний рейс відбувся в середині вересня наступного року.

Бидґощський канал періодично модернізовували, використовуючи в його конструкції унікальні рішення. Шлюзи каналу були повністю зроблені лише з цегли (об’єктів із такого матеріалу на той час у світі було небагато), а один із них виконаний у формі трапеції. Незвичайна конструкція вимагала також певного способу шлюзування: баржа обов’язково повинна була обертатися (це місце називали «обрацанкою»), після чого її задом тягнули вгору по річці Брда і скеровували в Мейський шлюз.

У результаті реконструкції каналу на початку ХХ століття з’явився тупиковий Старий бидґощський канал довжиною 2,5 км. Уздовж нього ростуть понад 200-літні чорні тополі (висаджені для зміцнення берегів). Раніше тут кипіло життя: вільний час проводили в саду Кляйнерта або на знаменитих бенкетах у ресторані «Квітковий шлюз» («Blumenschleuze»), організовували малярські пленери та прогулянки на човні. Сьогодні пам'ять про ті роки зберігає Музей Бидґощського каналу

Ельблонзький канал

Kanał Elbląski, fot. Andrzej Sidor/Forum — Ельблонзький канал, фот. Andrzej Sidor/Forum

П'ять похилих стапелів, розташованих на відрізку менше 9 км, дають суднам можливість долати приблизно стометрову різницю між висотами озер. Щоправда, вперше такі конструкції були встановлені на каналі Морріса, але автор проєкту Ельблонзького каналу Якоб Георг Штеенке суттєво вдосконалив американський прототип, і стапелі справно працюють до сьогодні. Це рейкові підйомні пристрої, які урухомлює потік води. Таким чином кораблі пливуть по траві. Якщо до вартості цієї конструкції додати витрати на будівництво шлюзів, мостів, гребель та інших гідротехнічних споруд – у підсумку ми матимемо кругленьку суму (згідно з авторами монографії про канал, вона перевищує вартість будівництва Ейфелевої вежі).

Довжина Ельблонзького каналу (раніше: Оберляндський) становить 84 км, а з відгалуженнями – понад 151 км. Неофіційно його називають Ельблонзько-Острудським чи Острудсько-Ельблонзьким каналом – обидві назви є результатом маркетингового змагання між містами, які він з’єднує. Канал пролягає через Віслянські Жулави та Ілавське поозер’я, його оточують заповідники й пам’ятки природи. Хоча сьогодні це привабливий туристичний об’єкт, його будівництво у 1844–1860 роках сприяло економічному розвитку регіону.

Ґлівіцький канал

Kanał Gliwicki z widoczną śluzą Nowa Wieś, fot. Wojciech Wojcik/Forum — Ґлівіцький канал із шлюзом Нова Вєсь, фот. Wojciech Wojcik/Forum

На відрізку 50 м ріка Клодниця була змушена «підлаштуватися» під висоту Ґлівіцького каналу. Сифон Клодниці – це одне із трьох перехресть у Польщі, де ріка протікає під каналом. Інші два – це акведук у Фоютово, що розділяє Черську Струґу і Великий канал Брди, а також ріка Фліс, яка протікає під Бидґощським каналом.

Збудований у 1935–1941 роках Ґлівіцький канал замінив старий Клодницький канал XIX століття. Поки залізниця не витіснила водний транспорт, цим шляхом курсували баржі з вугіллям або чавунними мостами від сталеливарного заводу в Ґлівіце до Потсдама та Берліна. Зараз 40-кілометровий канал з’єднує портовий басейн у Ґлівіце з рікою Одра у місті Кендзежин-Козьле. Завдяки двокамерній симетричній конструкції шлюзів навіть ремонтні роботи не заважають рухові – при реконструкції однієї камери ворота іншої залишаються відчиненими.

П'ястівський канал

Statki towarowe na Kanale Piastowskim i Świnie, fot. Wojciech Wojcik/Forum — Торговельні судна на П’ястівському каналі та річці Свіні, фот. Wojciech Wojcik/Forum

Невеликий по довжині П’ястівський канал (всього 8 км) впадає у Балтійське море. Раніше його називали «Цезарським», а перші згадки про порт у Щеціні, який з’єднував канал із морем, з’явилися ще за часів правління Оттона І. Канал створили, щоб приборкати примхливі води Старої Свіни. Однак його поява викликала незадоволення жителів Карсібора, оскільки канал відокремив село від материка, і зробив із нього острів (сьогодні два береги з’єднує міст). Будова П’ястівського каналу тривала шість років і була завершена в 1880 році, відтоді канал періодично поглиблюють (незабаром його глибина перевищить 12 м), щоб ним могли пропливати великі судна. П’ястівський канал пролягає між двома зеленими островами Узнам і Карсібор, також на ньому розташовані два хвилерізи: східний (довжина 430 м) і західний (550 м).

Жеранський канал

Kanał Żerański, fot. Jacek Marczewski/Forum — Жеранський канал, фот. Jacek Marczewski/Forum

У XVII столітті король Сигізмунд III Ваза наказує побудувати канал, який буде захищати його резиденцію в Непоренті (цей канал було названо Королівським) від розливу ріки, що протікає поблизу. У ХІХ столітті з’являється ідея з’єднання Вісли з Німаном як відповідь Пруссії, яка відрізала Польщі доступ до моря. Тільки у ХХ столітті почалися будівельні роботи і з’явився 2,5-кілометровий Жеранський канал.

Сучасний судноплавний канал від району Жерань до села Зеґже збудований після війни за проєктом Тадеуша Тіллінґера. Інженер, якому набридла служба в російському військово-морському флоті, вирішив зайнятися гідротехнікою. На його честь названо шлюз, який регулює рівень води з обох боків. Він є другим за величиною шлюзом у світі, після шлюзу в Асуані на Нілі. Вздовж 17-кілометрового Жеранського каналу практично немає міських забудов, тому канал особливо полюбили байдарники і рибалки: ТЕЦ, яка розташована поблизу, віддає тепло воді, що позитивно впливає на популяцію риб у водоймі. Сподіватимемося, що попри заплановане будівництво газопроводу вздовж каналу, він не втратить своєї принади.

Авторка: Аґнєшка Варнке

Переклад: Тарас Лильо

Мова Ukrainian