Замовчувані
У книзі під назвою «Світ без жінок» («Świat bez Kobiet»), яку вперше було опубліковано двадцять років тому, Аґнєшка Графф порівнювала прийняття феміністичної точки зору з поневірянням на чужині, якою є «земля патріархату». Привілеювання чоловічої позиції в практиці написання історії та творення компендіуму знань означає, що спроба висвітлити жіночу суб’єктивність і жіночі досягнення часто справді нагадує мандрівку чужим місцем, сповненим замовчувань та недоглядів. Театр як частина соціальної реальності не є простором, вільним від проблем видимості артисток. Внаслідок розвитку феміністичних і гендерних досліджень і підвищення обізнаності про рівність діагноз Ґрафф двадцятирічної давнини, хоча, на жаль, все ще резонує з реальністю, сьогодні не звучить так зловісно завдяки зусиллям дослідниць і авторок, які конструюють важливі для багатьох дисциплін їїсторії.
Ірена Ладосювна, актриса, режисерка, художня керівниця, 1927, фот. audiovis.nac.gov.pl
У контексті творення жіночої історії польського театру слід підкреслити значну складність інтерналізації певної версії історії та ієрархії постатей та їхніх творів. У ході навчання ми постійно стикаємося з одним типом нарації, і — що не дивно — це розповідь, створена з чоловічої точки зору та з урахуванням подій та їх учасників, характерних для цієї перспективи. Ця нарація патрилінійна (відбувається по батьківській лінії): в енциклопедіях до біографії Войцєха Боґуславського додають приписку «батько польського театру», але про його матір вже ніде не згадують. Польський театр як «напівсироту» описував професор Даріуш Косинський, зазначивши, що «те, що є постійним, прихованим і поширеним у часі, призвело до появи плодів, що збирають отці». Як і в більшості сфер, в театрі робота жінок непомітна, тихіша, менш видовищна, покликана створювати тло для великих успіхів чоловіків. Намагаючись відповісти на запитання про «матір польського театру», Косинський згадує, між іншим, про актрису та співачку Аґнєшку Трусколаську, уроджену Мурановську, її доньку, актрису Юзефу Ледуховську, актрису та перекладачку Леонтину Гальпертову та актрису Антоніну Гоффман.