Місця з привидами. Де в Польщі страшно?
У різних куточках Польщі можна зустріти Білих і Жовтих Дам, чорних псів, чортів і відьом. Можна також безслідно зникнути під час прогулянки в лісі або побачити проклятий багатоквартирний будинок, який приносить нещастя своїм мешканцям. Запрошуємо вас у мандрівку до проклятих місць.
Замок Чоха, Суха
Історія мальовничого замку сягає XIII століття, але своїм нинішнім виглядом будівля зобов’язана Ернесту Ґютшову. Німецький промисловець придбав замок у 1909 році і перебудував його за гравюрами початку XVIII століття. Може, саме оздобні кам’яні стіни, рів і високі вежі приваблюють сюди привидів?
Мальовничий, розташований у Сухій на Лесьнянському озері в Судетах, замок Чоха називають фортецею привидів, і, мабуть, недаремно, адже привидів на квадратний метр площі там припадає досить багато. Перших мешканців потойбічного світу можна зустріти вже на мосту, що веде до воріт замку. Це учасники похоронної процесії 1719 року, які загинули, втопившись у рові після обвалу переправи. Стогін з-під мосту швидко заглушить голосіння, що лунає з колодязя на замковому подвір’ї. Це плач невірної дружини одного з власників замку Йоахіма фон Ностіца, яку чоловік наказав втопити там, караючи за зраду. Дитину, яку вона нагуляла у позашлюбних стосунках, фон Ностіц замурував у каміні — і донині плач немовляти лунає у всіх кімнатах замку. Власникам замку не щастило з жінками. Ініціатор розбудови замку Ернест Ґютшов за допомогою люка, встановленого в спальні, викидав своїх невірних дружин (імовірно, їх у нього було кілька) просто до підземелля замку, де їхні душі блукають і досі. Найдовший стаж серед місцевих привидів має Біла Дама — привид Ґертруди, яка жила тут разом зі своїм братом у XV столітті. Щоб помститися братові за якусь сварку, Ґертруда наслала на замок гуситів. Оборонну споруду вони не захопили, а брат стяв голову зрадниці-сестрі і прокляв її назавжди: вона не може потрапити навіть у пекло і століттями блукає по закутках замку.
Сьогодні в замку Чоха, який називають польським Гоґвортсом, діє готель. Кожен охочий може переночувати там і на власні очі побачити, який із місцевих духів вшанує його своєю присутністю...
Замок у Ліві
У розташованому на мальовничій звивистій річці Лів замку століття тому мешкав каштелян Марцін Кучинський та його красуня-дружина Людвіка. Одного разу на доказ свого кохання каштелян подарував дружині оздобний перстень. На жаль, той швидко десь загубився. Чоловік замовив у золотаря ще одну копію — і вона теж загадковим чином зникла. Мабуть, злостиві плітки придворних спричинилися до того, що каштелян вирішив, що Людвіка його зраджує і віддає перстні своєму коханцю. Тому, сповнений гніву, він наказав стратити свою дружину. Трохи пізніше, під час весняних робіт у замку, з дерев збивали пташині гнізда, і обидва перстні відшукалися у... гнізді сороки. З розпачу каштелян покінчив життя самогубством, а його нещасна дружина досі тиняється кімнатами свого колишнього будинку. Її називають Жовтою Дамою, тому що вона з’являється у своїй улюбленій — жовтій — сукні.
Замок Оґродзенець
У вражаючому замку Оґродзенець живе незвичайний привид. Це великий чорний собака, який, за переказами, щоночі блукає територією замку, побрязкуючи довгим ланцюгом, що звисає з його шиї. За легендою, це дух Станіслава Варшицького, який володів Огродзенцем на початку XVII століття. Варшицький дуже добре господарював у замку. Завдяки цьому він накопичив величезні статки, які оберігав і ні з ким не хотів ділитися (навіть із власними дітьми). Хвороблива скупість, однак, була не найгіршою рисою магната, який насамперед вирізнявся винятковою жорстокістю, знущаючись як над своїми підданими та слугами, так і над своїми близькими. Донині в замку можна побачити камеру тортур — катувати людей було пристрастю власника Оґродзенця, який отримував задоволення від завдавання болю іншим.
Кажуть, сам диявол не витримав його огидних вчинків щодо інших людей, тому він забрав Варшицького до пекла. Проте магнат щоночі повертається до замку. У вигляді собаки він і зараз дбайливо охороняє своє майно.
Замок у Курніку
Незважаючи на те, що Теофіла Дзялинська померла в 1790 році, вона досі живе у своєму замку в Курніку поблизу Познані. Згідно з легендою, щоночі в образі Білої Дами шляхтянка сходить з портрету, що висить у галереї, і гуляє коридорами замку.
Якби Теофіла жила сьогодні, її б називали бізнесвумен. Вона надзвичайно ефективно керувала своїм маєтком і відбудувала замок Курнік, перетворивши його на дуже важливий культурний центр у регіоні (місцева бібліотека досі може похвалитися безцінними колекціями). Теофіла опікувалася околицями — вона оплачувала ремонт доріг і мостів, розвивала місцеві заводи та заснувала лютеранську церкву. Овдовівши у першому шлюбі, вона вийшла заміж удруге, але розлучилася з другим чоловіком і вирішила більше ні з ким не зв’язуватися, зосередившись на роботі.
То чому ж душа такої видатної діячки не може зазнати спокою після смерті? У рамках реконструкції замку Теофіла наказала знести мисливський будиночок, який залишився від попередніх власників садиби, родини Ґурків. Кажуть, у цій невеличкій будівлі зберігався їхній сімейний скарб, більше того, його охороняли чорти. І саме вони змушують Теофілу тинятися вночі в покарання за порушення їхнього спокою. Що сталося зі скарбом і чи був він там взагалі, невідомо.
Стара церква в Хрушчіні
Крихітну церкву в Хрушчіні, розташованому на межі Лодзинського й Опольського воєводств, збудували в середині ХІХ століття. Її звели на території палацового комплексу, а поруч облаштували невеликий цвинтар, де ховали мешканців і працівників палацу. Перших власників цього маєтку поховали — за тогочасним звичаєм — під підлогою церкви. Однак першою особою, чий похорон відбувся в будівлі, був кількарічний син власників палацу, який втопився в болотах, розташованих неподалік. І саме цього хлопчика, за переказами, досі можна зустріти біля церкви — дитина все ще шукає своїх батьків, чиї тіла були ексгумовані в 1990-х роках і перенесені на інше кладовище (покинуту церкву регулярно руйнували, тому треба було вивезти звідти людські останки).
Психіатрична лікарня Зофіювка в Отвоцьку
У 1908 році Товариство опіки над душевнохворими євреями відкрило в Отвоцьку санаторій і лікарню. Його постійно розбудовували, і у 1930-х роках він міг прийняти майже 300 пацієнтів і відвідувачів одночасно. Свою назву заклад отримав завдяки засновниці Зофії Ендельман, яка пожертвувала всі свої коштовності на будівництво лікарні.
На початку Другої світової війни центр захопили німці; у 1941 році сюди привезли пацієнтів з інших подібних закладів (зокрема, з Кракова), а у 1942 році більшість із них були вбиті. Це була частина нацистської програми Т4, яка передбачала ліквідацію психічно хворих людей. У наступні роки Другої світової війни Зофіювка стала одним із центрів кампанії «Lebensborn», спрямованої на відбір жінок і чоловіків, які найкраще підходили для збільшення «скандинавської раси надлюдей». Після війни лікувальні функції будівлі відновили. У 1956 році в Зофіювці відкрили туберкульозний санаторій, а у 1980-х роках заклад знову став психіатричною лікарнею. У 1998 році він припинив функціонувати, і з того часу будівля стоїть пустою і занепадає.
Відразу після Другої світової війни на території лікарні знайшли понад сто тіл — жертв масового вбивства в рамках операції Т4. Ці невинно вбиті пацієнти й досі блукають закинутою будівлею, кричать, стогнуть і плачуть, згадуючи свою трагічну долю.
Ліс у Вітковіцах
Група молодих людей вирушає в подорож до таємничого, рідко відвідуваного місця. В результаті жахливих, надприродних, драматичних подій більшість з них (або всі) гинуть — це популярний сценарій фільмів жахів. За деякими даними, така історія сталася насправді — у лісі у Вітковіцах у Малопольщі. За переказами, дев’ятеро студентів зникли в цьому проклятому лісі за обставин, які досі не з’ясовані. До сьогодні невідомо, що з ними сталося, але ліс у Вітковіцах тепер оповитий темною легендою.
Будинок на вул. Косочицькій, 8 у Кракові
Припущень щодо того, чому в покинутій, так і не добудованій віллі на вулиці Косочицькій у Кракові мешкають привиди, є багато. Деякі легенди розповідають, що особняк будували два брати, під час роботи вони посварилися і один убив іншого. Інша історія припускає, що колись на цій ділянці був цвинтар, але нові власники його не шанували і на них наклали прокляття. Є ті, хто пояснює присутність привидів самогубством господаря. Що сталося насправді, невідомо, і навіть привидів, які живуть у порожньому будинку, вже не можна запитати: у 2016 році цю знамениту будівлю знесли. Цікаво, що велика група любителів привидів і надприродного боронила його від знесення.
Чи привиди, які мешкали у будинку, кудись переселилися? Цілком можливо, тому що подібних покинутих будинків у Польщі дуже багато.
Житловий будинок на вулиці Гербста, 4 у Варшаві
Ніхто не може пояснити, чому один із сотень житлових будинків варшавського району Урсинув приваблює стільки нещасть. Він начебто нічим не примітний, але з ним пов’язано чимало трагічних історій. Одна з мешканок будинку вистрибнула з балкона, її сусід загинув під колесами автомобіля, інший вбив дружину. Навіть листоноша, що приносив листи до будинку, вчинив самогубство. Схоже, що місцеві жителі частіше, ніж зазвичай, хворіють на серйозні захворювання, також високим є рівень самогубств.
Кажуть, будинок відвідували лозохідці (Люди, які вірять у можливість виявлення прихованих предметів, зазвичай розташованих під землею, таких як порожнини, джерела води, поклади корисних копалин, «геопатогенні зони», «лінії магічної сили» і т. ін. за допомогою лози, спеціальної рамки, маятника чи інших пристосувань — прим. пер.) та ворожки, шукаючи джерело прокляття. За переказами, це помста колишнього власника ділянки, у якого її відібрали під будівництво. За іншою легендою, тут панують злі сили, тому що у фундаменті будинку поховано людину. Побудований як готель для робітників, будинок складається з дуже маленьких квартир — існує теорія, що перебування в занадто малому приміщенні негативно впливає на психіку людини...
Малахово поганих місць
Село поблизу Ґнєзна, мабуть, колись називалося просто Малахово. Тут правив злий граф, який не поважав своїх підданих, обманював і експлуатував їх. Легенда розповідає, що врешті його за це покарали: їдучи у своїй кареті, він звалився в болото і втопився. Однак це не вирішило проблеми, тому що незабаром після цього він повернувся на землю у вигляді привиду і донині лякає водіїв, що проїжджають через село, влаштовуючи ДТП. Сучасна назва села є своєрідним застереженням для всіх, хто проїжджає через нього, бути пильними та їздити дуже обережно. Зважаючи на кількість аварій на польських автострадах, можливо, духи злих графів були б корисними й на інших дорогах?
Баб’я Ґура — Диябляк
Babia
Баб’я Ґура, найвища вершина Живецьких Бескидів (1725 м над рівнем моря), має кілька піків. Найвищий з них називають Диябляком і він має погану славу. За легендою, кілька століть тому сам диявол побудував тут замок для розбійника, який віддав йому свою душу. На жаль, будівля завалилася, поховавши під руїнами свого власника. Донині з-під валунів на вершині чути цокіт бартки (Поширена серед мешканців Карпатських гір гостра вузьконоса сокира з маленьким тупим обухом, обладнана довгим держаком — прим. пер.) розбійника, який намагається вибратися з-під завалів.
Не лише недолугому в будівництві дияволу припала до смаку бескидська вершина — на Баб’їй Ґурі, за переказами, відбувалися відьомські шабаші та зустрічі чортів. Про те, що гора все ще перебуває під владою злих сил, свідчать і нещасні випадки, які тут трапляються (більш раціональне пояснення — швидка зміна погоди в горах). На Диябляку загинуло багато альпіністів і лижників, на схилі гори розбилося кілька невеликих літаків. Дослідники паранормальних явищ переконані, що на Баб’їй Ґурі надзвичайно висока концентрація незвичайної енергії, яка змилює людські відчуття.
Переклад: Марія Шагурі
[{"nid":"5415","uuid":"2bac71b5-1a2d-4daf-8655-b487c5b92def","type":"article","langcode":"uk","field_event_date":"","title":"\u0425\u0442\u043e \u0434\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u0443 \u043c\u0456\u0436\u0432\u043e\u0454\u043d\u043d\u0456 \u0440\u043e\u043a\u0438","field_introduction":"\u041f\u0440\u0438 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0446\u0456\u0457 \u0431\u0443\u0434\u044c-\u044f\u043a\u043e\u0433\u043e \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441\u0443 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0442\u043e\u0440\u0438 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0440\u0456\u0448\u0438\u0442\u0438, \u0447\u0438 \u0434\u043e \u0439\u043e\u0433\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0445\u043e\u0434\u0438\u0442\u0438 \u0432\u0456\u0434\u043e\u043c\u0456 \u0430\u0440\u0442\u0438\u0441\u0442\u0438, \u043f\u0435\u0434\u0430\u0433\u043e\u0433\u0438, \u0441\u043f\u0435\u0446\u0456\u0430\u043b\u0456\u0441\u0442\u0438 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u0456\u0439 \u0433\u0430\u043b\u0443\u0437\u0456 \u0432\u0438\u043a\u043e\u043d\u0430\u0432\u0441\u0442\u0432\u0430, \u0442\u0435\u043e\u0440\u0435\u0442\u0438\u043a\u0438 \u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u043a\u0440\u0438\u0442\u0438\u043a\u0438, \u0456\u0441\u0442\u043e\u0440\u0438\u043a\u0438 \u043a\u0443\u043b\u044c\u0442\u0443\u0440\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0434\u0430\u0432\u0446\u0456, \u043c\u0435\u043d\u0435\u0434\u0436\u0435\u0440\u0438 \u0442\u0430 \u0456\u043c\u043f\u0440\u0435\u0441\u0430\u0440\u0456\u043e? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.\r\n","field_summary":"\u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.","topics_data":"a:1:{i:0;a:3:{s:3:\u0022tid\u0022;s:5:\u002259608\u0022;s:4:\u0022name\u0022;s:13:\u0022#\u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0430\u0022;s:4:\u0022path\u0022;a:2:{s:5:\u0022alias\u0022;s:14:\u0022\/topics\/muzika\u0022;s:8:\u0022langcode\u0022;s:2:\u0022uk\u0022;}}}","field_cover_display":"default","image_title":"","image_alt":"","image_360_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/360_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=Y426YMKN","image_260_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/260_auto_cover\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=rE5dWx1O","image_560_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/560_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=9yq7BcBm","image_860_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/860_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_Bvc6jzn","image_1160_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/1160_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_x7yCcjs","field_video_media":"","field_media_video_file":"","field_media_video_embed":"","field_gallery_pictures":"","field_duration":"","cover_height":"249","cover_width":"330","cover_ratio_percent":"75.4545","path":"ua\/node\/5415","path_node":"\/ua\/node\/5415"}]