Хронологічно, а також стилістично та функціонально архітектуру Кастелівки можна поділити на декілька груп.
Передусім, це унікальні мальовничі романтичні вілли авторства Захаревича і Левинського. Кожна з них має унікальний вигляд і планування, оскільки створювалася у співпраці з конкретними замовниками, які розповідали, скільки їм треба кімнат, де вони хочуть сходи, а де кухню та вітальню, а скільки їм треба поверхів, де буде кімната пана, а де пані, і де мешкатимуть діти. Вілли ці будувалися у мальовничому стилі, т. зв. “піттореск”, що визначався асиметричною композицією, експресивним силуетом та використанням відкритих поверхонь будівельних матеріалів. Тобто будиночки були кольорові, тішили око червоними цегляними стінами з візерунчастим муруванням, дерев'яними ґанками та причілками, мереживним ковальством, барвистою дахівкою, майоліковими вставками. В інтер'єрах вілл встановлювалися барвисті печі, керамічні плитки підлоги та візерунчасті паркети, вітражі й травлене засклення. Фактично усі ці матеріали виготовлялися або продавалися на фабриці Левинського, розташованій зовсім поруч. Металевими елементами опікувався знаний коваль, партнер Захаревича та Левинського Ян Дашек, який неподалік теж мав власну фабрику.
Говорячи про мальовничу архітектуру вілл, не забуваймо про край важливий їхній елемент – вежі. Саме вони створюють отой романтичний силует невеличкого замка. У вежах будівель кінця ХІХ століття не було ані кімнати принцеси чи лабораторії алхіміка, ні оборонного пункту чи каплички, як нам хотілося б. Ці вежі створені лише для образу, для враження. Щоби людина з дня в день, занурюючись у свою рутинну діяльність, знаходила розраду, споглядаючи вежі та уявляючи себе у мандрівці.
Будинки авторства Альфреда Захаревича відрізняються простотою та лаконічністю форм, суцільним обличкуванням цеглою (як вілла Я. Дашека) та загалом пошуками Нового стилю, не пов'язаного з його ранніми декоративними варіантами.