В 2005 році було здійснено перебудову Площі Героїв Гетто. Ліквідували автобусний вокзал, замінили плитку на площі і на всій її поверхні розставили кількадесят чавунних крісел різної величини. Авторами цього нетипового пам'ятника стали краківські архітектори Пйотр Левицький і Казімєж Латак. Натхненням для авторів послужили спогади Тадеуша Панкевича, який керував Аптекою Під Орлом. Він у книжці «Аптека в краківському гетто» описав момент, який супроводжував ліквідацію гетто — як із єврейських помешкань на вулицю викидали все майно — меблі, речі… Архітектори згадують:
Ми вирішили цілим єством площі розповісти про історію цього місця. Пам’ять про тих, кого вже немає, виражена з допомогою нагромадження звичайних предметів. Крісла, сміттєві баки, дашки трамвайних зупинок, стояки на велосипеди, навіть дорожні знаки, крім своїх щоденних функцій, набули символічного значення.
Це єдиний такий пам’ятник в Польщі, ніби вирваний із повсякдення, позбавлений монументалізму й патосу, та він нікого не залишає байдужим.
Пам’ять про єврейських сусідів, які в деяких регіонах Польщі до війни становили навіть половину мешканців, тепер послідовно повертається: в містах встановлені пам’ятники та меморіяльні таблиці. Однак сліди місць, де євреї просто проживали і працювали, сьогодні легше знайти в малих місцинах. У великих містах, особливо там, де існували гетто, таких місць дуже мало. Після війни єврейські дільниці не відбудовували, їх замінювали новобудови. Беручи до уваги повоєнну дійсність, з цього не варто дивуватися, але треба пам’ятати про те, що там, де сьогодні пролягає шумна вулиця чи постав житловий комплекс, раніше могло бути зовсім інше життя.
Переклад з польської: Ольга Мандрика