Міські парки — оази серед бетону
Міський парк — це великий скарб в урбанізованому просторі, місце для побачень, прогулянок, хвилі перепочинку у спекотний день. Ось десять польських парків, в зеленому затінку яких приховано чимало незвичайних туристичних принад.
Задум заснування міських парків набув популярності в Європі у XIX століття, в епоху промислової революції. За це маємо дякувати тодішнім суспільним діячам, які у такий спосіб намагалися покращити умови життя в перенаселених містах, забруднених фабриками. Саме тоді виникли перші сквери, відкриті для всіх. Напевно, складно в це повірити, але раніше сквери та міські парки були доступні лише для найвищих суспільних груп. Сьогодні ми не уявляємо собі міста, в якому не було хоча б кількох парків, чарівністю яких може насолоджуватися кожен охочий.
І хоча можна було б вважати, що з XIX століття все змінилося, великі підприємства знаходяться поза межами міст, а нам живеться значно комфортніше, міські парки знову «рятують життя». Без них смоґ і кіптява забетонованих вулиць, переповнених автомобілями, вже давно задушили б нас. Сучасні парки — це не лише приємне місцем для прогулянок, а й своєрідні міські легені, необхідні для життя. Вони виробляють кисень і дарують затінок під час щораз більшої і тривалішої спеки.
Краківські Планти
Picture display
standardowy [760 px]
Планти, Краків. Фото: Albin Marciniak / East News
Безперечно, це один з найвідоміших, а водночас найбільш незвичних польських парків. Широкий пас зелені, який охоплює краківське Старе Місто, займає 20 гекстарів площі і має 4 кілометри довжини. Парк був заснований у 20-х роках XIX століття на місці ліквідованих міських укріплень — у ті часи це була звична справа. Сьогодні цей парк є інтегральною частиною заснування Старого Міста, внесений до переліку пам’яток ЮНЕСКО. Тут полюбляють відпочивати і мешканці міста, і численні туристи, які відвідують Краків.
Хоча слово «планти» означає парк, заснований на місці давніх укріплень, а подібних паркових насаджень у Польщі є значно більше (м. ін., є Планти в Білостоці, Старгороді, Радомі, Ельблонзі), однак саме краківський парк став натхненням для десятків картин, літературних творів та пісень.
Скаришевський Парк, Варшава
Picture display
standardowy [760 px]
55 гектарів площі, 280 видів дерев та кущів (в тому числі багато унікальних або понад сторічних), 54 види птахів, 21 вид метеликів, 14 видів слимаків — все це Скаришевський парк ім. Ігнатія Яна Падеревського у числах. На думку багатьох мешканців столиці, це найгарніша місцина у місті, розлогий зелений терен з різноманітними краєвидами, зі ставками, пагорбами, мальовничими закамарками, водоспадом, розарієм і навіть творами мистецтва. В парку можна побачити кілька скульптур, м. ін. відомий «Ритм» Генрика Куни, «Купальницю» Ольги Нієвської, «Танцівницю» Станіслава Яцковського. Всі вони були створені у 20-ті роки XX століття.
Скаришевський парк виник у 1905-1922 роках з ініціативи Франциска Шаньора, тодішнього міського садівника. Цьому ботанікові та садівникові, який захоплювався британською традицією заснування парків та садів, столиця завдячує не лише заснування Скаришака, як цей парк люблячи називають мешканці міста, а й створення Уяздовського парку чи озеленені місцини Кінних Перегонів, а також перетворення Саксонського Саду та Саду Красінських у міські парки.
Парк Зрудліска, Лодзь
Picture display
standardowy [760 px]
Парк Зрудліска, Лодзь. Фото: Grzegorz Michałowski / PAP
Найстарший лодзький парк виник у 40-х роках XX століття, коли до міста, яке динамічно розвивалося, приєднали нові території, частково зарослі лісом. Зрудліска, які тоді називали Прогулянковим Садом, мали вигляд парку в англійському стилі. В наступну декаду парк поділили — одну частину купив Кароль Шейблєр, найвідоміший лодзький фабрикант, який м. ін. збудував прядильню, ткальню, а також свою резиденцію (в якій до сьогодні знаходиться музей кінематографії). Другу частину парку впродовж років орендували різні приватні підприємства.
Парк об’єднали на початку XX століття, у 20-ті роки там відбулося оновлення, виникли нові алеї, ставок, ботанічний сад, пальмярня. Сьогодні «двочастинна» територія, Зрудліска І і ІІ — це один з найгарніших ландшафтних парків, перевагою якого є місцини, що мають вільний, «напівдикий» характер, а також численні пам’ятки природи (наприклад, 300-річні дуби).
Ревіталізація, ревальвація, модернізація, адаптація — всі ці слова мешканці Лодзі знають аж надто добре. Багато з цих процесів вони могли спостерігати у своєму місті, де впродовж останніх років давні фабрики отримали нове життя.
Щитницький парк, Вроцлав
Picture display
standardowy [760 px]
Щитницький парк, Вроцлав. Фото: Mieczysław Michalak / Agencja Gazeta
Історія Щитницького парку сягає другої половини XVIII століття, коли Фридерик Людвік Гогенлое, комендант міського гарнізону заснував тут розложистий парк. Цією територією була оточена його літня резиденція. Хоча катаклізми знищили насадження (особливо під час наполеонівських воєн у 1806 році або внаслідок повені в 50-ті роки XIX століття), парк постійно відновлювали. Він здобув особливу популярність у 60-і роки XIX століття, коли по сусідству збудували доріжки для кінних перегонів, а також зоопарк. Наприкінці XIX століття парк успішно розбудували — там з’явився штучний водоспад, дендрологічний парк, теплиця для екзотичних рослин. Завдяки цим починанням, парк площею 112 га зайняв третє місце в Європі з огляду на різноманітність та багатство деревостану.
Важливою датою для розвитку парку став 1913 рік, коли у Вроцлаві відбувалася т. зв. Виставка Століття. Це задля її потреб в межах парку було збудовано Залу Століття (проєктант Макс Берг), Павільйон Чотирьох Куполів (проектант Ганс Пельціг), ставок з фонтаном та 640-метровою перголою. Також тоді перенесено з Кендзежина дерев’яний костел св. Яна Непомуцького. З нагоди Виставки Століття тут також відбулася Садова Виставка — після неї залишився Японський Сад, який до сьогодні залишається одним з найбільш виняткових об’єктів цього типу в Європі. В 20-і роки з іншого боку парку виник Олімпійський стадіон, а в 1948 році, з нагоди Виставки Повернених Територій, поруч із Залою Століття постала 70-и метрова Іглиця, сталевий монумент, який запроєктував Станіслав Гемпель.
Оливський парк, Ґданськ
Picture display
standardowy [760 px]
Оливський парк, Ґданськ. Фото: Karol Makurat / East News
На зламі XII i XIII століть в Оливі виникло абатство цистерсів, а разом із ним монастирський сад, де вирощували городину (абатства були самодостатніми одиницями, вони завжди володіли просторими садами та землями для вирощування городини). Значення абатства зростало, а разом із ним розвивався і сад, який впродовж віків крім практичних функцій виконував також завдання мальовничого місця зустрічей важливих осіб, в тому числі й королів (це тут було підписано перемир’я на завершення шведських воєн). У половині XVIII століття сад було реконструйовано у бароковому стилі, а тодішній абат збудував на його території рококо вий палац. Надзвичайно оздоблене, осьове розташування саду та палацу перебудовували наступні власники території (під час поділів Польщі абатством, конфіскованим у цистерсів, керували пруські князі). У 80-х роках XIX століття в парку було посаджено багато екзотичних та унікальних дерев, що зробило з цього місця ландшафтно-дендрологічний парк. Незабаром в Оливі виникла пальм’ярня та альпінарій. Згідно з архівними записами, мешканці Ґданська мали доступ до парку ще з XVIII століття. Популярність цього місця зросла у 20-х роках XX століття, коли цистерський костел набув рангу катедри, а в Палаці Абатів було створено музей.
Сьогодні парк площею 11 гектарів — це не лише місце для прогулянок, а й сад із широкою гамою екзотичних рослин, пам’ятних дерев, мальовничих пейзажів. Серед принад парку також можна назвати тунелі, тобто алеї, обсаджені з обох боків в’юнкими рослинами, які вгорі утворюють затінене склепіння.
Парк Каспровича, Щецін
Picture display
standardowy [760 px]
Парк Каспровича, Щецін. Фото: Krystyna Błatkiewicz / East News
Найбільший парк в Щеціні був створений у 1900 році за ініціативи Йоганнеса Квісторпа, німецького підприємця. Це він передав місту велику ділянку, яку перетворили у публічний озеленений простір. Аж до 1945 року він називався Парк Квісторпа, в честь свого засновника. Сьогодні Парк Каспровича разом із Арконським лісопарком, який знаходиться поруч, утворює природно-пейзажний комплекс площею 100 га.
Парк Каспровича в Щеціні пропонує численні розваги. Основною, звісно, є рослинність, а саме розарій, де росте сто видів троянд, 232 види й підвиди дерев та кущів, ботанічний сад, озеро. В 1975 році в парку було збудовано амфітеатр, який запроектував Збігнєв Абрахамович, щецинський архітектор. Розпізнавальним знаком об’єкту є висока залізобетонна арка, яка поєднує сцену і частину накриття над глядацьким залом. Ця арка надзвичайно нагадує іконічний пам’ятник Ворота Заходу, який спроєктував у 60-х роках Еейро Саарінен в Сент Люїс (США). Горбисті схили біля амфітеатру увінчує величезна статуя Владислава Гасьора «Вогненні птахи» — це найефектніша паркова статуя. А найбільш монументальним можна назвати Пам’ятник подвигу Поляків, збудований у 1979 році, авторства Густава Земли (три орли на пам’ятнику символізують три покоління поляків, які відбудовували Щецін).
Найгарніший будинок Європи знаходиться у Щеціні!
Поза сумнівами, це найбільший успіх польської архітектури в її найновішій історії. 8 травня 2015 року будинок Філармонії ім. Мєчислава Карловича в Щеціні отримав премію Міс ван дер Рое, найважливішу архітектурну нагороду Європи і одну з найпрестижніших у світі.
Парк Мислєнцінек, Бидґощ
Picture display
standardowy [760 px]
Парк Мислєнцінек, Бидґощ. Фото: Arkadiusz Wojtasiewicz / Agencja Gazeta
Лісопарк Культури і Відпочинку Мислєнцінек у Бидґощі займає 830 гектарів, що робить його найбільшим міським парком у Польщі. В XIX столітті на цих теренах діяла м. ін. велика броварня, після ІІ Світової війни тут існував колгосп. А на початку 70-х років ХХ століття Воєводська Народна Рада прийняла рішення перетворити цю територію у величезний публічний парк. Приблизно 500 гектарів цього парку, розташованого всього 5 кілометрів від центру Бидгощі — це ліс, в якому росте багато дерев, яким вже понад сто років. Поблизу ставків та струмків живе чимало водних птахів, якими і славиться парк. Територія вважається заповідною і пропонує не лише контакт з природою, вона також є популярним місцем відпочинку. На території Мислєнцінка діє зоопарк, ботанічний сад, лижні трампліни, лунапарк, осередок кінної їзди, парк юрського періоду, де знаходяться 40 фігур динозаврів.
Шльонський парк, Хожув
Picture display
standardowy [760 px]
Шльонський парк, Хожув. Фото: Andrzej Grygiel / PAP
Шльонський парк займає площу понад пів тисячі гектарів і становить одну п’яту території Хожова. Саме тому його вважають окремим районом міста. Він розташований на межі Хожова і Катовіц і є основним місцем для прогулянок та відпочинку мешканців цих міст.
Шльонський парк (до 2012 року він називався Воєводський Парк Культури та Відпочинку) виник на початку 50-х років ХХ століття з ініціативи Єжи Зєнтка, тодішнього шльонського воєводи. Це він прийняв рішення, щоб знищену територію, яка зазнала збитків через шахтарську діяльність, забруднену, заповнену териконами, перетворити у величезний парк. Щоб досягти цієї мети, упродовж дуже короткого часу тут висадили понад 3,5 мільйонів дерев і кущів, збудовано 70 кілометрів алей та встановлено 2400 лавок. Водночас було збудовано планетарій, веселе містечко, канатну дорогу, а також павільйон для організації виставок та різноманітних подій. Зала Капелюх — це проєкт Єжи Ґотфріда. Сьогодні на території Шльонського парку діє також Ґурношльонський Етнографічний Парк, зоопарк, Галерея Шльонської Скульптури. На території парку також знаходиться легендарний Шльонський Стадіон.
Брудновський парк, Варшава
Picture display
standardowy [760 px]
Брудновський парк, Варшава. Фото: Andrzej Iwańczuk / East News
Якби не Павел Альтгамер, то варшавський Брудновський парк напевно зараховували б до улюблених озеленених місць, які покращують якість життя у великих мікрорайонах, однак він не набув би міжнародного розголосу. З 2009 року ця озеленена територія, яка займає площу 24 гектари, відома насамперед як Парк Скульптур в Брудно. Десять років тому, завдяки співпраці митця, який жив поблизу, Музей Сучасного Мистецтва і Адміністрації Району Тарґувек в парку з’явилися перші пленерні твори мистецтва. Відтоді кожного року до паркової колекції додається ще одна скульптура. Автори цього незвичного починання пишуть:
Парк скульптур виконує функцію еволюючої виставки сучасного мистецтва, представленої просто неба та доступної для глядачів впродовж 24 годин на добу.
Кишенькові парки
Picture display
standardowy [760 px]
Кишеньковий парк в Лодзі, вул. Каньовських Стрільців. Фото: Tomasz Stańczak / Agencja Gazeta
У містах, які невпинно забудовуються, немає місця на нові озеленені території. Водночас перед обличчям змін клімату щораз потрібніші затінені місця для відпочинку, а також дерева й кущі, які виробляють кисень. Тому було придумано т. зв. кишенькові парки. Зазвичай вони займають не більше 5000 квадратних метрів і виникають в міських закапелках, не невеликих вільних ділянках, на територіях між багатоповерхівками.
Кишенькові парки (pocket parks) придумали англосакси, однак ця універсальна ідея швидко здобула популярність у цілому світі. Ці малі публічні території, на яких є лише вуличні меблі і зелень, чудово виконують свої функції в середмісті, де відсутність рослин особливо відчутна. І в польських містах виникло вже кілька таких кишенькових парків — у Кракові, Лодзі, Бидґощі. Вартість їх заснування невелика, а користь величезна і є шанс, що подібних місць буде все більше.
Переклала Ольга Мандрика
[{"nid":"5415","uuid":"2bac71b5-1a2d-4daf-8655-b487c5b92def","type":"article","langcode":"uk","field_event_date":"","title":"\u0425\u0442\u043e \u0434\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u0443 \u043c\u0456\u0436\u0432\u043e\u0454\u043d\u043d\u0456 \u0440\u043e\u043a\u0438","field_introduction":"\u041f\u0440\u0438 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0446\u0456\u0457 \u0431\u0443\u0434\u044c-\u044f\u043a\u043e\u0433\u043e \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441\u0443 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0442\u043e\u0440\u0438 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0440\u0456\u0448\u0438\u0442\u0438, \u0447\u0438 \u0434\u043e \u0439\u043e\u0433\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0445\u043e\u0434\u0438\u0442\u0438 \u0432\u0456\u0434\u043e\u043c\u0456 \u0430\u0440\u0442\u0438\u0441\u0442\u0438, \u043f\u0435\u0434\u0430\u0433\u043e\u0433\u0438, \u0441\u043f\u0435\u0446\u0456\u0430\u043b\u0456\u0441\u0442\u0438 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u0456\u0439 \u0433\u0430\u043b\u0443\u0437\u0456 \u0432\u0438\u043a\u043e\u043d\u0430\u0432\u0441\u0442\u0432\u0430, \u0442\u0435\u043e\u0440\u0435\u0442\u0438\u043a\u0438 \u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u043a\u0440\u0438\u0442\u0438\u043a\u0438, \u0456\u0441\u0442\u043e\u0440\u0438\u043a\u0438 \u043a\u0443\u043b\u044c\u0442\u0443\u0440\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0434\u0430\u0432\u0446\u0456, \u043c\u0435\u043d\u0435\u0434\u0436\u0435\u0440\u0438 \u0442\u0430 \u0456\u043c\u043f\u0440\u0435\u0441\u0430\u0440\u0456\u043e? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.\r\n","field_summary":"\u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.","topics_data":"a:1:{i:0;a:3:{s:3:\u0022tid\u0022;s:5:\u002259608\u0022;s:4:\u0022name\u0022;s:13:\u0022#\u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0430\u0022;s:4:\u0022path\u0022;a:2:{s:5:\u0022alias\u0022;s:14:\u0022\/topics\/muzika\u0022;s:8:\u0022langcode\u0022;s:2:\u0022uk\u0022;}}}","field_cover_display":"default","image_title":"","image_alt":"","image_360_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/360_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=Y426YMKN","image_260_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/260_auto_cover\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=rE5dWx1O","image_560_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/560_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=9yq7BcBm","image_860_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/860_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_Bvc6jzn","image_1160_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/1160_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_x7yCcjs","field_video_media":"","field_media_video_file":"","field_media_video_embed":"","field_gallery_pictures":"","field_duration":"","cover_height":"249","cover_width":"330","cover_ratio_percent":"75.4545","path":"ua\/node\/5415","path_node":"\/ua\/node\/5415"}]