У цій книжці домінують світлини пейзажів — делікатні, стишені. У кадрі багато деталей, фрагментів дерев. Без географічних даних і назв сіл це були б претензійні зображення з неясною символікою. Проте цього вдається уникнути, бо Ріґамонті показує конкретні поля, на яких відбулася трагедія, а не лише шукає метафори тиші. Кожна наступна світлина краєвиду, обтятого горизонтом — це творення нової мапи: непам'яті і витіснення.
Книжку завершує текст автора, в якому він пише про свій страх: страх перед запахом смерті, перед мурашками на плечах. Атмосферу, що панує в селі Майдан, передає словами:
[тут панує] такий самий спокій і неспокій.
Вловлення цієї амбівалентності чудово підсумовує весь проект.
Максиміліанові Ріґамонті спільно з авторкою текстів, фоторедакторкою, дизайнеркою та іншими залученими до проекту особами вдалося створити книжку, яка водночас викликає цікавість і холод під серцем. Вона тиха, виважена, але й експресивна, завдяки пов'язанню світлин з місцями та поданню числа жертв.
Друк всяк у матовий папір, уніфікуючи всі світлини, послаблюючи контраст, ніби прикриваючи їх пилом. Закриваючи книжку, треба знову загнути обкладинку і зблизити одне до одного два магніти. Їх клікання чути при витисненому титулі.
Рідко коли у польських фотовиданнях трапляється, аби форма так працювала на зміст.
_________________________________
Видавець: Press Club Polska
Світлини: Максиміліан Ріґамонті / Maksymilian Rigamonti
Тексти: Маґдалена Ріґамонті / Magdalena Rigamonti
Дизайн: Кася Кубіцька / Kasia Kubicka
Фоторедакція: Ева Мейснер / Ewa Meissner
_______________________________________
Автор: Міхал Домбровський