Львів рятує безцінну культурну спадщину

zabezpieczona_przed_ostrzalem_rzezba_neptuna_we_lwowie_fot._halyna_tereszczuk.jpg, default, Скульптура Нептуна на площі Ринок у риштуванні, фот. Галина Терещук

#українська

#архітектура

Місто Лева убезпечує свої пам’ятки культури від російської агресії. Оскільки в Україні третій тиждень триває війна і з огляду на те, як російські окупанти обстрілюють українські міста і села, зокрема українські музеї, львівська влада вирішила вберегти безцінні пам’ятки від руйнувань.

Вірменський квартал у Львові ‒ один із найдавніших. Вірменський катедральний собор XIV-XV століть є безцінною пам’яткою східної культури у Європі. У соборі відреставровані фрески і вітражі, до війни тривали відновлювальні роботи. Нині перед музейниками і реставраторами постало завдання врятувати ці культурні скарби від російської агресії.

У вірменському дворику закрили спеціальним матеріалом дерев’яну різьблену каплицю. У ній вівтар, найдавніший не лише у Львові, але й в Україні, який складається з трьох елементів – фігур розіп’ятого Христа, Матері Божої і Марії Магдалини, які змонтовані до дерев’яного тла. Фігура Христа різьблена у ХV столітті, інші дві скульптури датуються XVIII століттям. Фахівці розібрали вівтар і сховали скульптури.

Picture display

standardowy (864px desktop)

Вірменський дворик убезпечений від обстрілів, фот. Галина Терещук

Picture image

zabezpieczony_przed_ostrzalem_dziedziniec_katedry_ormianskiej_we_lwowie_fot_halyna_tereszczuk.jpg

Допоки світ думає, чи закривати небо над Україною, Львів закриває свої пам’ятки, котрі є світовим надбанням, наголошує Лілія Онищенко, яка очолює управління охорони історичного середовища у Львові. Місто у 1998 році увійшло у список Світової спадщини ЮНЕСКО. А це ділянка у центральній частині Львова площею майже 150 га.

«Тут пам’ятки від ХІІІ до ХХ століть, які представляють архітектуру різних періодів, архітектурних стилів, а також різних народів, які історично проживали у Львові, зокрема вірмен, німців, поляків, євреїв, українців. Ми зараз захищаємо світову спадщину, а не лише українську. Ми не можемо бути впевнені, що світова спадщина стане бар’єром для ворога», ‒ каже Лілія Онищенко, начальниця управління охорони історичного середовища.

Picture display

standardowy (864px desktop)

Убезпечений від обстрілів Латинський катедральний собор у Львові, фот. Галина Терещук

Picture image

zabezpieczona_przed_ostrzalem_katedra_lacinska_we_lwowie_-_2_-_fot_halyna_tereszczuk.jpg

А ще в цей тривожний час Львів намагається врятувати сотні вітражів. Їх закривають захисними екранами, окремі навіть демонтують.

Забезпечують у місті й цінні скульптури та скульптурні композиції. Фахівці сховали статуї Діани, Нептуна, Амфітрити і Адоніса, які прикрашають восьмигранні чаші фонтанів на площі Ринок вже три століття. Ці пам’ятки обгорнули вогнетривкою тканиною, скловатою, спеціальною фольгою і вдягнули на них спеціальні мішки. Лілія Онищенко зауважує, що це не врятує фігури при прямому попаданні ракети, але при потужній ударній хвилі фігури не розлетяться на шматки.

Поруч із цими славнозвісними скульптурами – пам’ятка сакральної архітектури архикатедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії, «митрополича базиліка», XIV-XVIII століть. Всі скульптури апостолів, які довкола костелу, уже захищені. Закрито скульптурну композицію XVII століття «Гріб Господній». Фігуру лежачого у гробі Христа з цієї композиції зняли у радянський час, а повернули на місце у середні 90-х років ХХ століття.

Picture display

standardowy (864px desktop)

Убезпечена від обстрілів скульптура апостола білі Латинського катедрального собору у Львові, фот. Галина Терещук

Picture image

zabezpieczona_przed_ostrzalem_rzezba_apostola_przy_katedrze_lacinskiej_we_lwowie_fot._halyna_tereszczuk.jpg

До світової спадщини ЮНЕСКО належить увесь Святоюрський комплекс. А це і собор Святого Юра, митрополичий палац, дзвіниця, капітульні будинки, сад. Окремі архітектурні елементи цього комплексу вже закрили від руйнувань, але роботи продовжуються.

Від початку вторгнення Росії на Україну працівники львівських музеїв, галерей, бібліотек також почали переносити мистецькі твори, артефакти у сховища. Експозиції Національного музею також сховали. Музейні стіни спорожніли. Треба сказати, що фонди цього музею налічують майже 200 тисяч одиниць.

Науковий працівник Національного музею у Львові Роман Зілінко розповів, що у перші дні війни працювали вдень і вночі, щоб розібрати експозиції. Він пояснює: «Останні два тижні розбирали, пакували і ховали всі наші експозиції. Зараз музей практично «голий». Ми оцінили можливі ризики для приміщень, де сховали безцінні скарби. Твори мистецтва мають бути запаковані. Ми взялись за це, коли за Львовом гримнуло. Небагато робіт у Львові відскановані і оцифровані, якщо йдеться про скульптуру. Якщо мова про українські музеї, то хоч війна триває вісім років, та все це лишилось на руках самих музейних працівників і музеїв. Фондосховища і приміщення мали би бути підготовані до таких екстремальних подій як війна, та їх немає. Ми просто з ніг падаємо від перевтоми».

Протягом останніх тижнів у всіх львівських музеях стіни спорожніли. Двері всіх закладів зачинені на час війни.

Загалом у місті Лева понад 2 500 пам'яток історії й архітектури. У Львові мають надію, що врятують культурну спадщину минулих століть.

Авторка: Галина Терещук

Мова Ukrainian