Автори виставки Unravel зосередилися насамперед на одному з аспектів творчості мисткині, яка неодноразово у своїх роботах використовує одяг, матеріали й текстилії, що їх носили, вживали й якими володіли членкині та члени її родини, а також близькі їй люди. Фрагменти одягу, які перебували в тісному контакті з тілом, а також скатертини, килими, фіранки й штори з чиїхось домівок, з яких Малґожата Мірґа-Тас створює портрети героїв і героїнь своїх творів, буквально стають матеріальним носієм, наповненим особистими наративами, що надзвичайно добре надається для передавання складного життєвого й історичного досвіду.
Рішення представити її роботу в частині виставки під назвою «Тканина повсякденного життя» (Fabric of Everyday Life), де вона сусідила з творами інших мисткинь і митців, які використовують потенціал, закладений у такого типу тканинах, зокрема Лоретти Петвей, Шейли Гікс і Сенфорда Біґґерса, було, отже, виваженим і зрозумілим вибором. Водночас це не означає, що представлена тканина з циклу «Вихід з Єгипту» (2021) не могла б з’явитися й в інших розділах експозиції, ілюструючи інші, ключові для цього виду мистецтва й окреслені кураторами проблеми, такі як політичність, історичне уґендерування, урасовлення та укласнення медіуму, а також його субверсивність і закладений у тканині емансипаційний потенціал.
Водночас представлена на виставці робота є добрим приводом уважніше придивитися до медіуму, який з різною інтенсивністю й поступово посідав дедалі більше місця в мистецькій практиці Малґожати Мірґи-Тас.