У колекційних фондах Етнографічного музею імені Северина Удзєлі в Кракові зберігаються світлини (негативи на скляних пластинах) Леопольда Вегжиновича, зроблені фотографом на Тернопільщині та Хмельниччині – на етнографічних межах українських Галичини та Поділля. Зокрема фотографії відображають життя українців – мешканців сіл Ланівці, Горошова та Боришківці у переддень Першої світової війни – у 1912-му та 1913-му роках.
Під час учителювання Вегжинович організовував із молоддю пізнавально-туристичні мандрівки. У подорожах він багато фотографував, а зібраний ілюстративний матеріал разом із предметами, пов’язаними з культурою Гуцульщини, Поділля чи улюблених Бескидів, передавав до Етнографічного музею в Кракові.
Переглядаючи ці фотографії, можна зауважити, що особливий акцент дослідник робив на етнографічні особливості – одяг, традиції, побут, архітектуру та довкілля, яке оточувало селян. Це прагнення дослідника зафіксувати мінливу реальність, не стилізовану, як у популярних тоді фотостудіях, а живу, справжню, задокументовану безпосередньо в полі.
Тогочасні творці світлин, фотографуючи здебільшого на прохання музеїв та різних державних установ, мали намір зберегти історичний момент та образ свого світу для майбутніх поколінь – також і для нас. Такі світлини дають змогу дивитися на історію, зафіксовану в зображеннях, крізь призму сучасних знань, досвіду і пам’яті – як колективної, так і особистої.
Маршрутом професора Вегжиновича