Не лише Домбровський
Приспів гімну починається словами: «марш, марш, Домбровський, з землі італійської — до Польщі». В кінці XVIII століття легіоністи сподівалися, що під орудою генерала Домбровського вони відвоюють свою батьківщину, проте так не сталося. Упродовж 123 років поляки не мали держави. За той час у поляків з'явились нові герої. У різні роки замість Домбровського у приспіві згадувались різні воєначальники: головнокомандувач польськими військами під час повстання 1830 року Ян Скржинецький, маршал Юзеф Пілсудський, прем'єр-міністр уряду Польщі у вигнанні Владислав Сікорський. У Польській Народній Республіці героєм приспіву був перший голова легендарної профспілки «Солідарність» Лех Валенса.
Музей гімну
Автор слів «Пісні Польських Легіонів в Італії» Юзеф Вибіцький народився в Бендоміні. Сьогодні в цьому кашубському селі діє Музей Національного Гімну. Тут можна побачити помістя, в якому провів своє дитинство Вибіцький, меблі, предмети побуту XVIII століття, польські пісенники, ноти гімну, першу платівку із записом «Іще Польща не зникла». Ще один важливий експонат — запис фортепіанної версії гімну у виконанні Артура Рубінштейна. Всесвітньо відомий піаніст зіграв гімн на першому засіданні ООН влітку 1945 року. На вимогу Сталіна на цій зустрічі не було делегації Польщі.
В 1982 році Рубінштейн в інтерв'ю «Радіо Свобода» згадував:
Я прийшов у залу на репетицію, почав шукати польський прапор, та його там не виявилося. Я впав у лють! Згодом, при повній залі, я став біля фортепіано і сказав: «Ви вирішуєте, яким має бути щасливе майбутнє світу, але тут немає прапора Польщі, за яку ви боролися. Для мене це неприйнятно!»
Відтак Рубінштейн попросив усіх присутніх встати, а потім виконав гімн держави, із нападу на яку почалася Друга світова війна.
Музикознавці називають «Мазурку Домбровського» одним із найстаріших гімнів світу, до того ж, єдиним державним музичним символом, у якого є музей.