Історія Польщі за 10 хвилин
Ви, мабуть, думаєте, що ознайомитись з історією Польщі всього за 10 хвилин неможливо, що це якесь божевілля. Дайте Culture.pl 10 хвилин, щоб довести, що ви неправі.
1. Хрещення: Початок польської держави
У 966 році князь Мєшко I (Мєшко), який правив кількома західнослов'янськими племенами, вирішив зміцнити свою владу, охрестившись за латинським обрядом і одружившись з Дубравкою, князівною Чехії. Цю подію прийнято вважати моментом створення польської держави. Саме тоді Польща стала християнською країною, назавжди приєдналася до західної культури та опинилася під захистом Папи Римського.
Син Мєшка, Болеслав І Хоробрий, завершив процес формування країни, завоювавши значну частину території та поширивши християнство серед тих, на кого хрещення Мєшка І не вплинуло. В нагороду за свої зусилля він отримав престол і став першим законним королем в історії Польщі. Це сталося за кілька років до його смерті. Тим не менше в 1025 році Польща стала королівством у 1025.
2. Унія з Литвою і Золотий вік
Королівський рід Мєшків правив Польщею до кінця XIV ст., допоки не вигас. Це змусило Польщу шукати нового короля в іншому місці, і після короткого політичного роману з Угорщиною польська королева Ядвіга вийшла заміж за Великого князя Литовського, що дало початок тривалому союзу між двома народами. Альянс зрештою переріс у створення однієї країни – Речі Посполитої.
Приблизно 150 років між початком XVI і першими десятиліттями XVII століття увійшли в історію як Золотий вік польської культури. Політична система країни перетворилася на ранню демократичну монархію та стала однією з перших мультикультурних держав в історії, де права меншин захищаються законами. Річ Посполита була одним із найбільших політичних утворень у Європі, а також однією з найвпливовіших країн у культурній та політичній площині.
3. Потоп
У середині XVII століття цей величезний політичний організм почав слабшати. Посилення російського царства, королівства Пруссії та Швеції, а також прагнення українського козацтва до незалежності призвели до поступового звуження території та політичного значення Речі Посполитої. Численні конфлікти в середовищі шляхти спричинили дестабілізацію внутрішнього порядку та посилили вразливість держави.
Сто років війни серйозно зменшили багатство країни, значно скоротили її населення, а культура і наука занепали. Шведський потоп – спустошливі шведські вторгнення в 1655-1660 рр., а також політика сусідів щодо використання внутрішніх конфліктів для підтримки безладу всередині Речі Посполитої, призвели до того, що саме існування держави опинилося під серйозною загрозою.
4. Реформи і конституція 1791 року
Єдиним виходом для польської держави були фундаментальні реформи. У 1764 році за підтримки російської цариці Катерини ІІ королем Польщі обрали Станіслава Августа Понятовського. Новий польський монарх був добре освіченим і усвідомлював крихкість держави, тому він намагався догодити різним групам польсько-литовської шляхти та своєму російському союзнику.
Його політика значно покращила економіку, культуру та науку, але через розбрат між магнатами не змогла запобігти Першому поділу Польщі, тому три сусідні держави, Російська імперія, Прусське королівство та Австрійська імперія Габсбургів, привласнили прилеглі до них території Речі Посполитої.
Останньою спробою провести необхідні державні реформи було ухвалення Конституції 3 травня 1791 року. Документ мав на меті відновити стосунки між королем і шляхтою, покласти край амбіційній анархії магнатів, утім ... це не зовсім спрацювало. Втрутилася Катерина ІІ, якій не сподобався напрямок реформ. За підтримки частини польсько-литовської знаті, вона силою поклала край реформаторським починанням короля, ввела війська і і здійснила другий поділ Речі Посполитої.
Вцілілі реформатори вирішили, що це їх останній шанс, і почали повстання під проводом ветерана Американської революції Тадеуша Костюшка. Підняте ними повстання стало актом великої хоробрості й відчаю, та з самого початку воно було приречене на провал. Переважаючі військові сили сусідніх держав жорстоко розправилися з повстанцями й розділили між собою залишки польської території під час третього її поділу. Тож у 1795 році Річ Посполита припинила своє існування.
5. Польща зникає з мап на 123 роки
Кожен із загарбників проводив політику денаціоналізації польських громадян. Переважна частина інтелігенції пішла в політичне заслання або відмовилася від публічної політичної діяльності. Проте ідея Польщі як незалежної держави не зникла. Під час наполеонівських війн були створені польські військові підрозділи – легіони, а таємні польські організації почали два великі повстання (обидва були невдалими) і спробували приєднатися до Весни народів у 1848 році (знову безуспішно).
Після нещадного придушення останнього великого повстання – Січневого (1863-1864) – польські політичні діячі змінили тактику. Замість того, щоб силоміць відновлювати незалежність, вони почали організовувати неофіційні освітні центри, де викладали польську мову та історію (в деяких регіонах мова була заборонена), розробляли соціальні реформи та продовжували відстоювати «польську справу» в тих державах, які були ворогами загарбників Польщі.
6. Відновлення незалежності: Друга Річ Посполита
Початок Першої світової війни та серйозні наступні зміни на політичній мапі Європи стали моментом, якого довго чекали польські діячі. Близько двох мільйонів польських солдатів воювали на фронтах Першої світової війни, підтримуючи армії Троїстої Антанти, тоді як польська політична еліта намагалася переконати французько-російсько-британський альянс повернути Польщі незалежність. Завдяки цим зусиллям, а також завдяки багатьом сприятливим подіям (таким як революції в Росії та Німеччині) Польща відновила незалежність 11 листопада 1918 року.
Міжвоєнний період (1918-1939) був повністю присвячений копіткому процесу відбудови та інтеграції спустошеної та жахливо розділеної країни. Він був позначений політичними скандалами, включно з вбивством першого президента та державним переворотом, а також заворушеннями в східних регіонах держави. Проте на ниві культури Польща переживала золотий вік. Це був період розквіту польського кіно, музики і театру.
7. Друга Світова війна
Напередодні Другої світової війни Польща була далеко не готова протистояти нацистській Німеччині, яка роками готувалася до нападу. Гітлерівське вторгнення у вересні 1939 року за підтримки сталінської армії зі сходу стерло Польщу з карти протягом 27 днів. Уряд евакуювався до Великої Британії і продовжував працювати у вигнанні. Польські війська та підрозділи продовжували воювати разом із західними союзниками проти Німеччини, наприклад, зробили значний внесок у перемогу в битві за Британію та зламали код Enigma. Поляки організували найбільшу підпільну армію в історії Європи – Армію Крайову.
Друга світова війна спустошила Польщу. 5 мільйонів мешканців довоєнної країни було вбито, багато з цих втрат стали результатом навмисного винищення польських євреїв під час Голокосту. Варшаву – столицю Другої Речі Посполитої – практично зрівняли з землею.
8. Польська Народна Республіка
Незважаючи на те, що Польща закінчила війну на стороні переможця та була відновлена як держава, вона потрапила під вплив Радянського Союзу та була змушена прийняти комунізм як свою політичну систему. У Варшаві створили уряд-сателіт, сильно залежний від Москви.
В результаті післявоєнних мирних конференцій Польща втратила більшість своїх східних територій, але отримала компенсацію деякими промисловими регіонами довоєнної Німеччини на Заході. Країна «переїхала» приблизно на 100-150 кілометрів на захід, що спричинило необхідність переселення двох мільйонів осіб.
Польщу знову довелося відбудовувати, цього разу під жорстким антидемократичним комуністичним режимом з неефективною економічною системою. Через це, а також унаслідок політичної та культурної ізоляції відбудова Польщі відбувалася набагато повільніше, ніж відновлення західноєвропейських країн.
Постійна економічна стагнація, дефіцит базових товарів, відсутність політичної свободи та вільних ЗМІ, а також часті зловживання владою комуністичних еліт спричиняли великі соціальні заворушення і протести, які влада жорстоко придушувала.
9. Робітничі протести: Солідарність
Picture display
standardowy [760 px]
Ґданськ, 1988. Страйк на верфі імені Леніна, фот. Chris Niedenthal, промоматеріали
На початку 1980-х погіршення економічної ситуації та неспроможність Польщі сплатити міжнародні борги змусили комуністичних лідерів підвищити споживчі ціни. Суспільство, яке і без того жило в дуже складних умовах, відреагувало миттєво. Здійнялася хвиля страйків на суднобудівному заводі імені Леніна в Ґданську, за якими почалися т. зв. окупаційні страйки на багатьох інших заводах і шахтах, що паралізувало економіку країни. Це був початок останньої фази боротьби між комуністичним режимом і польським суспільством.
«Солідарність», громадський рух, який на піку свого розвитку налічував понад 9 мільйонів членів (приблизно 25 відсотків населення Польщі), зумів пережити розпуск і введення воєнного стану, а також переслідування його лідерів. Поступове ослаблення Радянського Союзу, жандарма країн-сателітів, уможливило проведення чергової хвилі страйків. Зрештою, все це призвело до мирної революції, яка звільнила Польщу від радянського панування та поклала початок революціям 1989 року – низці історичних подій. що розвалили радянський блок і поклали кінець «холодній війні».
10. Третя Річ Посполита
Picture display
standardowy [760 px]
Тадеуш Мазовецький (перший прем’єр-міністр Третьої Речі Посполитої) і Лех Валенса, 1989 р., фот. Tomasz Wierzejski / AG
Демократична опозиція, яка прийшла до влади на зламі епох, вирішила звернутися до традицій Другої Речі Посполитої і назвала країну Третьою Річчю Посполитою. Польща негайно стала на шлях фундаментальних реформ, швидко перейшовши від однопартійної системи до політичного плюралізму, від контрольованої державою економіки до вільного ринку, а також змінивши свою міжнародну орієнтацію з радянського блоку на приєднання до НАТО в 1999 році та Європейський Союз у 2004 році.
Понад двадцять п’ять років тривалого миру та розвитку дозволили Польщі надолужити значну частину відставання комуністичних часів. Польща стала загальновизнаною моделлю для наслідування в тих країнах, які пережили політичну трансформацію після революцій 1989 року. Її знову вважаєть сильним політичним гравцем у регіоні.
У 2018 році Польща відзначила сторіччя відновлення незалежності.
Автор: Войцех Олексяк
[{"nid":"5415","uuid":"2bac71b5-1a2d-4daf-8655-b487c5b92def","type":"article","langcode":"uk","field_event_date":"","title":"\u0425\u0442\u043e \u0434\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u0443 \u043c\u0456\u0436\u0432\u043e\u0454\u043d\u043d\u0456 \u0440\u043e\u043a\u0438","field_introduction":"\u041f\u0440\u0438 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0446\u0456\u0457 \u0431\u0443\u0434\u044c-\u044f\u043a\u043e\u0433\u043e \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441\u0443 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0442\u043e\u0440\u0438 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0440\u0456\u0448\u0438\u0442\u0438, \u0447\u0438 \u0434\u043e \u0439\u043e\u0433\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0445\u043e\u0434\u0438\u0442\u0438 \u0432\u0456\u0434\u043e\u043c\u0456 \u0430\u0440\u0442\u0438\u0441\u0442\u0438, \u043f\u0435\u0434\u0430\u0433\u043e\u0433\u0438, \u0441\u043f\u0435\u0446\u0456\u0430\u043b\u0456\u0441\u0442\u0438 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u0456\u0439 \u0433\u0430\u043b\u0443\u0437\u0456 \u0432\u0438\u043a\u043e\u043d\u0430\u0432\u0441\u0442\u0432\u0430, \u0442\u0435\u043e\u0440\u0435\u0442\u0438\u043a\u0438 \u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u043a\u0440\u0438\u0442\u0438\u043a\u0438, \u0456\u0441\u0442\u043e\u0440\u0438\u043a\u0438 \u043a\u0443\u043b\u044c\u0442\u0443\u0440\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0434\u0430\u0432\u0446\u0456, \u043c\u0435\u043d\u0435\u0434\u0436\u0435\u0440\u0438 \u0442\u0430 \u0456\u043c\u043f\u0440\u0435\u0441\u0430\u0440\u0456\u043e? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.\r\n","field_summary":"\u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.","topics_data":"a:1:{i:0;a:3:{s:3:\u0022tid\u0022;s:5:\u002259608\u0022;s:4:\u0022name\u0022;s:13:\u0022#\u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0430\u0022;s:4:\u0022path\u0022;a:2:{s:5:\u0022alias\u0022;s:14:\u0022\/topics\/muzika\u0022;s:8:\u0022langcode\u0022;s:2:\u0022uk\u0022;}}}","field_cover_display":"default","image_title":"","image_alt":"","image_360_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/360_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=Y426YMKN","image_260_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/260_auto_cover\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=rE5dWx1O","image_560_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/560_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=9yq7BcBm","image_860_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/860_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_Bvc6jzn","image_1160_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/1160_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_x7yCcjs","field_video_media":"","field_media_video_file":"","field_media_video_embed":"","field_gallery_pictures":"","field_duration":"","cover_height":"249","cover_width":"330","cover_ratio_percent":"75.4545","path":"ua\/node\/5415","path_node":"\/ua\/node\/5415"}]