Поміж мандрами Поддембський відкрив у Варшаві фотоательє, яке спеціалізувалося на краєзнавчих, етнографічних та туристичних фотографіях. Це дозволяло йому утримувати сім’ю – дружину та двох дітей. Світлини з багатьох його наступних експедицій публікували в ілюстрованій пресі, альбомах і наукових книгах, путівниках, шкільних підручниках, а також на листівках, плакатах та ілюстраціях, що прикрашали офіси, залізничні вагони, трамваї чи шкільні класи. Часто фотографу вдавалося зробити художні світлини, тож він брав активну участь у місцевих та міжнародних виставках, де отримував нагороди та визнання, а фотографії публікували в тодішніх престижних часописах.
«Фотограф у вічній мандрівці»
Гуцулка із села Зелена на Івано-Франківщині, 1938 р., Генрик Поддембський, фот. NAC
Користуючись практичною камерою Leica, Генрик здійснив фотодокументацію різних куточків республіки. Зокрема тогочасного Поділля та Гуцульщини. Мандрував автомобілем. Фотографував у Львові, Луцьку, Івано-Франківську (тоді Станиславів). Особливо любив знимкувати в Карпатах. Для багатьох це була земля ностальгії, дикий куточок у центрі Європи і водночас на краю цивілізації. Гостей з «цивілізованих» міст особливо вабили барвистий народний одяг горян, їхні звичаї, фольклор та ведення господарства на полонинах.
Це було чарівною екзотикою і для Поддембського. Подорожуючи з фотокамерою, він здобув славу «надзвичайно активного фотографа, який перебував у вічній мандрівці». Захоплено фотографував гуцулів у селищі Жаб’є (сьогодні Верховина), життя селян у долині Дністра, знимкував лижування на популярному зимовому курорті у селищі Ворохта. Цим самим, показуючи світлини на загал, популяризував серед поляків туризм у карпатських горах.
