Найцінніші свідчення про те, як готувалась і проходила виставка, ми знаходимо в описах молодого Івана Франка, який приїхав до Тернополя як кореспондент «Львівського кур’єра». Франко писав:
Виставка має також важливу наукову мету. Як відомо, у великій праці «Osterreich in Wort und Bild» (24-томна регіональна енциклопедія, заснована в 1883 році кронпринцем Австро-Угорщини Рудольфом, описує країни, народи, ландшафти та регіони Австро-Угорської корони – авт.) дотепер не бере участі ніхто з галицьких учених і митців, і, незважаючи на наукові кваліфікації німецьких співробітників цієї праці, виникає побоювання, що Галичина буде представлена не так, як слід.
Але подорож ініціатора даної праці, особливо ж Тернопільська виставка, повинні ближче зацікавити його Галичиною і відкрити польським та українським авторам і митцям шлях до співробітництва у виданні, яке таким чином стане символом об’єднання всіх національностей, поєднання при одній високій меті – праці кожної особи для розвитку і піднесення свого народу.
Але ініціатори виставки мають на увазі не тільки короткочасне зацікавлення. Вони мають намір під час виставки зробити фотографії усіх найважливіших груп, експонатів та предметів і, систематизувавши їх і додавши пояснювальний текст, створити пам’ятний альбом, який можна буде надіслати ерцгерцогові, а можливо, і використати у його виданні.
Це був би дуже добрий спосіб ознайомити ширший світ з життям, звичаями і економічним становищем нашого люду. Якщо цей намір ініціаторів виставки буде виконано, то вони зроблять добру послугу крайові й науці.