– Виявляється, незважаючи на величезні технологічні можливості, які дає сучасність, нічого нового не винайдено. Більшість іграшок ми знаємо ще з Середньовіччя, хоча їхній генезис сягає набагато більш віддалених часів, стверджує куратор виставки Маґда Робашкевич.
Серед понад 300 експонатів ми можемо знайти, зокрема, мініатюри з дерева, глини, фігурки тварин, зброю, косички, брязкальця, ляльки, плюшеві іграшки, шахи та аксесуари для гри. Вони походять з різних історичних періодів, найдавніші датовані XI століттям, але є й унікальні речі з сучасних дитячих колекцій. Ми підібрали для вас кілька цікавих експонатів, на яких варто зупинитися довше.
Середньовічні фігурки
Почнімо з найстарших іграшок, тобто зі скарбів із розкопок у Старому місті в Ельблонзі. Ці дерев'яні конячки з фото, що відкриває статтю, – пам'ятки XIV століття, середньовічні «must have» для кожної дитячої кімнати. Коники були зроблені з одного шматка дерева. Ілюстрації того часу показують різні способи їх використання, наприклад, у лицарському турнірі чи ляльковій постановці боїв. Деякі коники були також свистунцями, про що свідчать вирізані в дереві отвори.
У свою чергу військові іграшки з Ґданська, Ельблонга та Щецина підтверджують, що стрільба з лука та арбалета була однією з улюблених ігор однолітків княжичів П’ястів.
Дерев'яні клинки, сокирки, шаблі та луки повинні були підготувати маленьких воїнів до дорослого бою. У буклеті виставки згадано про декрет міської ради Фрайбурга від 1489 року, який забороняв дітям гратися зі зброєю на вулиці. Чим можна було зайнятися у хвилини, вільні від ігор у війну? Наприклад, пускати по річці човни з кори (вони також представлені на виставці).
На кухні
Олов'яно-свинцеві дрібнички з'явилися в Польщі приблизно в 16 столітті разом із західною модою на лялькові будиночки. Мініатюрний посуд, миски, глечики, меблі та годинники є унікальними предметами серед польських знахідок, вони мають свої відповідники в археологічних музеях Великобританії, Німеччини та Нідерландів. Основні кухонні аксесуари не зазнали значних змін з часів Середньовіччя.
Ляльки пані Падеревської
Колись ця непоказна лялька користувалася великою міжнародною популярністю. Ганчір'яного Краков'яка створили у французькій майстерні польської художниці Стефанії Лазарської, яка за підтримки Марії Міцкевичівни організовувала допомогу польським художникам у післявоєнному Парижі.
Її роботи експонувалися у Департаменті декоративного мистецтва Лувру. Вони зацікавили Гелену Падеревську, яка попросила розробити дизайн іграшок, гроші з продажу яких можна буде передавати Польській фундації допомоги жертвам Першої світової війни. Патріотичні ляльки в національних костюмах увійшли в історію під назвою «Ляльки пан Падеревської». На фундацію зібрали 25 тисяч доларів.
Олов'яні солдатики
Ще 100 років тому, мабуть, у кімнаті кожного хлопчика цілі армії олов’яних солдатиків чекали сигналу до бою. Фігурки були розписані вручну і точно відтворювали деталі уніформи армії різних епох і збройних сил. Іграшки, на відміну від захоплення хлопчиків уніформою, увійшли в історію.
Історія одного ведмедика
А це герої мультфільму «Ведмедик Коральґоль» режисера Тадеуша Вількоша, який на студії «Се-ма-фор» зняв 30 лялькових фільмів. Важко повірити, що цій культовій плюшевій істотці майже 50 років. На виставці компанію ведмедикові складають інші персонажі казок і поп-культури. Є тут Болек, Мумі-тролі, фігурки кінозірок, зокрема целулоїдні ляльки Пизи та Румцайса та героїв Зоряних воєн. А на фото нижче зображені ляльки Tиці-Тиці для спектаклю про злого Попеля.
Виставка «Іграшки» не могла оминути плюшевого ведмедика, історія якого сягає далекого 1877 року. Перших плюшевих слоників, яких спочатку використовували як подушечки для шпильок, виготовила німкеня Маргарет Штайфф. Через 20 років її компанія вже виробляла близько мільйона іграшок на рік. У музеї в місті Ґнєзно є іграшки з фабрики Штайф, зокрема мавпочка Йоцко з колекції Кори Ковальської.
Іграшки з кіоску
Целулоїдні фігурки та найкраща вибухівка всього за 1 злотий – таке тільки в кіоску! Післявоєнні газетні кіоски передусім мали на меті збільшити читацьку аудиторію, але водночас вони були оснащені краще, ніж багато звичайних магазинів. За асортиментом та пропозицією для наймолодших конкурувати з ними могли лише міні-крамнички на церковних ярмарках.
джерела: Музей витоків польської держави в Ґнєзні, опрац. AL