24 червня 2025 року «Unity» звучатиме у Студії 4 брюссельського Flagey – легендарного культурного осередку, колишній будівлі фламандського радіо VRT. Твір виконають музиканти Unity Ensemble.
Філіп Лєх: Ти – піаніст з класичною освітою, але твоїм головним заняттям є компонування авторської музики. Як у тебе відбувся цей перехід від інтерпретатора до творця?
Александр Дембіч: У моєму випадку цей шлях був плавним і природним. Як піаніст, я пройшов усі рівні класичної музичної освіти, але ще з дитинства мені подобалося писати музику та імпровізувати. Це форма гри з музикою, яку я завжди любив. Безумовно, поворотним моментом стала перемога у конкурсі Transatlantyk Instant Composition Contest у 2013 році – саме тоді я розправив крила і повірив у те, що можу творити власну музику.
Рівно 10 років тому я записав «Cinematic Piano», свій дебютний альбом з авторськими композиціями, які я поступово включав у свій репертуар. Потім я наважився писати для інших інструментів, окрім фортепіано, а сьогодні вже пишу твори для великих колективів. Я просто обожнюю писати музику! Зокрема й тому, що творення музики – це безперервний процес навчання та розвитку своїх вмінь. Я продовжую виконувати твори інших композиторів, але я усвідомив, що найбільше реалізуюся, граючи власну музику та імпровізуючи, причому найважливішим орієнтиром для мене все ще залишається класична музика.
Чи ти не мав проблем у музичній школі через свої композиторські схильності?
Ні, навпаки. Всі викладачі дивилися на це прихильно, заохочували мене до цього. Мені дуже пощастило – у мене не було ніяких неприємних вражень зі школи.
А що думаєш про імпровізацію?
Імпровізація – це прекрасний вид мистецтва, що полягає на творенні тут і тепер, всього лише. Мені подобається порівнювати її з живою мовою. Ця наша розмова – це також імпровізація, ти не надіслав мені питань заздалегідь, а я не підготував відповідей, однак ми перебуваємо в межах певної конвенції, послуговуємося конкретною мовою. Мої композиції часто спираються на ідеї, які народилися під час імпровізації, а потім я їх допрацьовую, змінюю, вдосконалюю.
Чи є якісь музичні стилі, жанри, які ти хотів би використати, але ще не мав такої нагоди?
Мені здається, що стиль кожного митця є похідною його досвіду та захоплень. Я відкритий на різні музичні стилі, люблю експериментувати з різними жанрами, в тому числі, здавалося б, далекими від моїх вподобань. Для мене натуральним є поєднання стилів – це те, що характеризує мою творчість. Я називаю це cinematic classical – це музика, яка за своїм настроєм і логікою нагадує кінорозповідь. Це дуже пластичний стиль, який легко поєднується з іншими жанрами, такими як world music чи попмузика. Я не можу зараз відповісти на твоє питання, що ще я хотів би спробувати. Мені подобається дивувати самого себе, коли я стикаюся з чимось новим, на що мені хочеться відкритися.