Ліґавка (Ligawka)
Ліґавка з колекції Державного етнографічного музею у Варшаві, фот. W. Kielichowski © Institute of Music and Dance (www.instruments.edu.pl)
Ліґавка – це дерев'яний ріг, один з найдавніших польських музичних інструментів. Саме його мав на увазі арабський історик XI століття Аль-Бакрі, коли писав про давніх слов'ян і Польщу: «У них є духовий інструмент довжиною понад два лікті». Пастухи використовували ліґавки для скликання худоби. Крім того, за допомогою цього інструмента традиційно сповіщалося про наближення Різдва.
Колісна ліра (Hurdy-Gurdy)
Колісна ліра, фот. Michał Dyjuk / Reporter
У давній Польщі тужливий звук цього струнного інструмента часто супроводжував співи бродячих музикантів. Ці артисти трималися гордовито й пишалися своїм зайняттям, хоча й походили з найнижчих верств суспільства. Багато хто вважав їх мудрецями, адже вони знали старі легенди, різноманітні молитви та магічні процедури. Сучасний польський фольклорний гурт Warsaw Village Band написав чудову музику саме для цього інструмента, струни якого звучать завдяки обертанню вбудованого колесика.
Тачка-тріскачка (Terkotka taczkowa)
Тачка-тріскачка з колекції Етнографічного музею, філії Національного музею в Познані, фот. W. Kielichowski © Institute of Music and Dance (www.instruments.edu.pl)
Якщо ви хочете навчитися грати на музичному інструменті, але не маєте музичного слуху, вам варто звернути увагу на тачку-тріскачку. Все, що треба робити, аби почати на ній грати – це штовхати її, адже цей музичний інструмент насправді є маленькою тачкою, котити яку досить легко. Коли колеса візка обертаються, закріплені на них гвинтики зачіпляються за спеціальні дощечки, змушуючи їх торохтіти – ось і все. В цьому музичному інструменті немає нічого складного, тож можна швидко стати віртуозом. Тачку-тріскачку залюбки використовували й досі використовують колядники або ж вона могла заміняти церковні дзвони під час Страсного тижня.
Диявольська скрипка (Diabelskie skrzypce)
Вікторин Ґрабчевський грає на диявольській скрипці, фот. Joanna Borowska / Forum
Всупереч назві, диявольська скрипка – це не струнний, а ударний музичний інструмент, у який ударяють спеціальною зазубреною паличкою для створення ритму (можна також стукати ним по підлозі). Ця незвична скрипка походить з Кашубів, де її традиційно використовували як ритуальний інструмент для відлякування чортів та інших злих духів. Сьогодні її можна побачити в кашубських фольклорних гуртах. Нагорі до цієї скрипки причіплялася невеличка маска з зображенням чорта або якоїсь злої фантастичної істоти.
Сука (Suka)
Сука, фот. з колекції Музею народних музичних інструментів у Шидловцю, фот. W. Kielichowski © Institute of Music and Dance (www.instruments.edu.pl)
Цей струнний музичний інструмент вимагає досконалої техніки; на відміну від звичайних струнних інструментів, аби змінити звучання не треба натискати пальцями на струни. Тут, аби змінити висоту звука, струну треба натиснути нігтями. Це надзвичайно важке завдання й, можливо, саме тому інструмент отримав свою дещо контроверсійну назву. Однак, якщо на ній грати правильно, сука звучить дуже гарно. В цьому можна переконатися слухаючи сучасні польські фольклорні записи.
Бурчибас (Burczybas)
Бурчибас, фот. з колекції Музею народних музичних інструментів у Шидловцю, фот. W. Kielichowski © Institute of Music and Dance (www.instruments.edu.pl)
На бурчибасі грають удвох. Перший музикант тримає барабан, другий видобуває з нього звук. Але це не ударний музичний інструмент, оскільки по ньому не б'ють, а... тягнуть його за хвіст. До нижньої частини барабана прикріплений жмут кінського волосся, за який смикають, аби отримати бажаний звук. Цей інструмент походить з Кашубського регіону, де його зазвичай використовують як акомпанемент до співання колядок або новорічних пісень. Деякі сучасні кашубські фольклорні гурти використовують бурчибас до надання неповторного звучання.
Педальний акордеон (Harmonia pedałowa)
Ян Канія грає на педальному акордеоні, фот. Andrzej Sidor / Forum
Цей інструмент створила у Варшаві фірма Пьотра Стаміровського (Artystycznа Wytwórnia Harmonii – прим.ред.), що виготовляла акордеони. Звук у цьому музичному інструменті створюється завдяки руху повітря, що нагнітається двома педалями. Вони з'єднані з корпусом (частиною, що має клавіші та кнопки) спеціальною трубкою. З огляду на його конструкцію на педальному акордеоні грають сидячи. Колись він був дуже популярним інструментом у Мазовєцькому воєводстві, і його досі можна зустріти у фольклорних колективах, наприклад, у Курпівській капелі з Кадзідла.
Свисткова флейта (Flet naczyniowy, Gwizdek)
Свисткова флейта з колекції Ядвіґі та Мар'яна Собеських, фот. W. Kielichowski © Institute of Music and Dance (www.instruments.edu.pl)
Цей свищик, який іноді називають свистковою флейтою, за формою нагадує окарину (укр. також «зозуля» – прим. ред.). Це невеличка глиняна свистулька, яку перед грою наповнюють водою. Неймовірно, але її звучання досконало імітує пташиний спів. Свистульки часто мають форму птахів (італ. ocarina – «гуска») і слугують також іграшками для дітей.