8 дивовижних озер польських Мазур
Мальовничі Мазури на північному сході Польщі називають Краєм тисячі озер, хоча насправді їх тут близько 2600. Чимало з них мають значні розміри й сполучені між собою природними протоками або каналами, що робить їх чудовими водними маршрутами. Запрошуємо в подорож найбільшими й найдивовижнішими мазурськими озерами!
Picture display
standardowy (864px desktop)
Вид на озеро Снярдви, фот. Łukasz Piecyk / Reporter / East News
Почнімо з найбільшого озера Польщі – Снярдви. Це величезна водойма, що розташована неподалік від популярного туристичного містечка Міколайки. Її площа – близько 113 квадратних кілометрів! З огляду на вражаючі розміри озеро іноді називають Мазурським морем. І справді, Снярдви настільки велике, що, стоячи на одному березі, можна не побачити протилежного, а це мимоволі навіює морські асоціації.
Як і море, озеро Снярдви може становити небезпеку для яхтсменів. Особливо за сонячної погоди тут трапляються раптові потужні пориви вітру, відомі як білий шквал. Якщо вчасно не вжити належних заходів – наприклад, не спустити вітрила, – човен може навіть перекинутися. А за вітряної погоди на озері здіймаються величезні хвилі заввишки півтора метра.
Низькі береги озера Снярдви часто бувають кам’янистими, мулистими або вкритими довгими смугами очерету. Хоча озеро популярне серед туристів, вздовж його розлогої берегової лінії і досі можна знайти тихі, віддалені місця, де ніщо не заважає спокійно насолоджуватися близькістю природи. Одним із найгарніших куточків Снярдв вважають тихий, порослий лісом півострів Качор у південній частині озера. Мазурське море сполучається з низкою інших озер, зокрема Миколайським, Лукнайном і Россю.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Кадр із фільму Романа Полянського «Ніж у воді», 1961 рік. На фото: Йоланта Умецька, Леон Нємчик, фот. Film / Forum archive
Друге за величиною озеро Польщі, Мамри, має площу близько 104 квадратних кілометрів і насправді є комплексом із шести сполучених озер: Північних Мамр, Кірсайтів, Кісайна, Даргіна, Свєнцайтів і Добського. Колись це були окремі водойми, однак упродовж останніх 500 років рівень води в Мамрах піднявся приблизно на два метри, унаслідок чого шість сусідніх озер злилися в одне ціле. Зростання рівня води було спричинене поступовим природним підняттям північного берега Мамр.
Озеро Мамри лежить неподалік від міста Венґожево й користується великою популярністю серед яхтсменів. На його берегах ростуть мальовничі ліси, а на водах розташовано понад 30 островів. Один із них – Упальти – має площу 67 гектарів і є найбільшим островом Мазур. Острів Упальти має статус природного заповідника й укритий лісом, якому понад 200 років. Тут ростуть дуби, буки, тополі та липи.
Мальовничі краєвиди озера Кісайно, що входить до комплексу Мамри (а також озера Снярдви), стали місцем зйомок номінованої на «Оскар» драми Романа Полянського «Ніж у воді».
Picture display
standardowy (864px desktop)
Озеро Нєґоцін поблизу села Вількаси, фот. Przemysław Skrzydło / AG
Третє за величиною озеро Мазур — Нєґоцін. Ця водойма площею 26 квадратних кілометрів приваблює любителів вітрильного спорту не лише влітку: взимку, коли вона замерзає, тут популярне катання на буєрах. У Ґіжицьку — великому туристичному місті на північному березі Нєґоціна — можна знайти розвинену інфраструктуру, зокрема місця для проживання та пункти прокату яхт. Характерною пам’яткою міста є старий обертовий міст, збудований у XIX столітті. Стотонний міст перекинуто через Ґіжицький канал, який сполучає Нєґоцін із уже згаданим озером Кісайно. Завдяки особливій конструкції міст вручну обслуговує лише одна людина.
Північна частина Нєґоціна сполучена з озером Кісайно, а південна – коротким каналом з озером Яґодне. Звідти системою озер і каналів можна дістатися аж до Снярдв.
Нєґоцін оточують поля, луки та невеликі ліси. Його мальовничі береги здебільшого рівнинні, хоча подекуди трапляються невисокі пагорби. Нєґоцін часто називають часто називають одним із найкрасивіших мазурських озер.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Амфітеатр над озером Чос у Мронґово, фот. Wojciech Wojcik / Forum
На березі наступного озера також розташоване велике туристичне місто. Чос – озеро досить скромних розмірів, площею 2,8 квадратного кілометра, а його західний і північний береги фактично є частиною міста Мронґово. Стрімкий східний берег укритий прекрасними лісами, серед яких розташовані численні готелі. Характерна риса озера Чос – видовжений півострів у його центральній частині, на якому височіє Гора Чотирьох Вітрів (із промовистою назвою), що сягає 184 метрів над рівнем моря. Тут навіть є гірськолижні підйомники, тож узимку можна пережити незвичайний досвід — покататися на лижах фактично посеред озера!
Та несподівана можливість покататися на лижах на озері Чос – не найвідоміша принада цієї місцевості. Найбільшу славу їй, безперечно, приніс Міжнародний фестиваль «Пікнік Кантрі & Фолк» (Piknik Country & Folk), який від 1983 року щороку проходить у Мронґово. Це яскраве свято приваблює десятки тисяч глядачів, а за роки його існування тут виступили сотні польських та закордонних музикантів. Концерти проходять наприкінці липня та на початку серпня у знаменитому амфітеатрі Мронґово, мальовничо розташованому над озером Чос.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Озеро Нідзьке, фот. Jan Wlodarczyk / Forum
Якщо озеро Чос асоціюється з кантрі- та фолк-музикою, то наступне озеро – Нідзьке – часто пов’язують із видатним польським поетом Константи Ільдефонсом Ґалчинським (1905-1953). У 1950-х роках він часто бував у лісничівці Пранє на західному березі озера. Поет полюбив прекрасні краєвиди Нідзького, які надихнули його на написання низки творів. Сьогодні в лісничівці Пранє міститься музей, присвячений Ґалчинському, де можна побачити пам’ятні речі, фотографії, рукописи та малюнки, пов’язані з відомим поетом.
Справді, озеро Нідзьке вважають однією з наймальовничіших водойм Мазур. Його площа становить близько 18 квадратних кілометрів, тож воно доволі велике, а більшість стрімких берегів вкриває густа зелень Піської пущі. Нідзьке вважають озером, яке найменше з-поміж усіх польських озер зазнало впливу людини; воно також (частково) охороняється як природний заповідник. На більшій частині озера заборонено користуватися моторними суднами, завдяки чому тут панують тиша й спокій.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Озеро Лукнайно, заповідник водоплавних птахів, фот. Tomasz Waszczuk / AG
Чергове мазурське озеро, що охороняється як природний заповідник, – Лукнайно. Ця водойма, розташована неподалік від міста Миколайки й сполучена каналом з озером Снярдви, перебуває під охороною як цінний природний об’єкт. Найбільша природна цінність озера полягає в тому, що воно є середовищем існування диких тварин: Лукнайно вважають одним із найважливіших у Європі місць проживання водоплавних птахів.
Озеро Лукнайно має площу близько 6,8 квадратного кілометра й округлу форму. Воно доволі мілке – його середня глибина становить 0,6 метра, а до берегів важко дістатися, оскільки їх оточує широкий пояс очерету та вологих лук. Береги Лукнайна здебільшого рівнинні й заболочені, однак у північній частині озера трапляються також невисокі пагорби. Усі ці умови роблять його ідеальним місцем для водоплавних птахів.
На озері Лукнайно та в його околицях зафіксовано понад 170 видів птахів, 95 із яких тут гніздяться. Серед найважливіших видів, що трапляються на озері, – лебеді-шипуни, черні червонодзьобі та рідкісні синиці вусаті, які мешкають в очереті. Задля охорони природного середовища на Лукнайні заборонено користуватися моторними суднами й навіть ходити під вітрилами.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Баклановий острів на озері Добському, фот. Przemysław Kozłowski / AG
Наступне озеро – Добське – також пов’язане з птахами, а саме з бакланами. Тут розташований Високі Острув (Wysoki Ostrów – прим.пер.) – важливе місце гніздування цих птахів. Високі Острув часто називають просто Баклановим островом; він має статус природного заповідника, і висаджуватися на ньому заборонено. Острів укритий деревами, однак деякі з них частково всохли через… токсичний послід бакланів. Ці пошкоджені природним чином дерева (і численні баклани) є характерним елементом пейзажу Високого Острува.
Ще один відомий острів на озері Добському – Ґільма, де у XIII столітті балтійське плем’я галіндів мало невелике поселення. Після його знищення Тевтонський орден збудував на цьому місці невеликий замок. Згодом замок розібрали, а в XIX столітті на його місці спорудили каплицю. Сьогодні на острові можна побачити її живописні руїни.
Як уже згадувалося, озеро Добське входить до комплексу Мамри. Його площа становить майже 18 квадратних кілометрів, а береги здебільшого високі й стрімкі. Озеро оточують ліси, поля та луки; його оголошено «зоною тиші», тому користуватися тут моторними суднами не слід. На щастя, ходити під вітрилами цим чудовим озером дозволено.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Озеро Ґолдапіво, фот. Jan Wlodarczyk / Forum
Ще одне мазурське озеро зі статусом «зони тиші», де заборонено користуватися моторними суднами, — Ґолдапіво поблизу села Круклянки. Туристи відвідують Ґолдапіво значно рідше, ніж популярніші мазурські озера, завдяки чому (а також згаданому вище статусу) тут доволі спокійно.
Ґолдапіво – озеро досить скромних розмірів, його площа становить лише 8,6 квадратного кілометра. Більшість берегів високі, горбисті й укриті рослинністю, а до північного берега підступає ліс. Варто додати, що приблизно за 5 кілометрів від східного берега озера розташована Борецька пуща – місце проживання могутніх європейських зубрів.
Через Ґолдапіво протікає невеличка, але мальовнича річка Сапіна, що сполучає його з кількома сусідніми озерами: Солтмани, Вількус, Стренґель та іншими. Спокійну Сапіну вважають чудовим і безпечним маршрутом для байдарочників. Вона пролягає через красиві лісисті місцевості, а дорогою можна побачити й цікаві споруди, створені людиною, зокрема руїни залізничного мосту 1908 року та історичний шлюз у Пшерванках, збудований 1910 року.
Ось і всі мазурські озера, про які ми хотіли розповісти. Пам’ятайте: якщо вам колись захочеться провести час на казково прекрасному озері, Мазури – саме те місце, куди варто вирушити!