15 цікавих фактів з історії, або Що відрізняє Польщу від решти Європи
Минуле сповнене протиріч, а польське минуле й поготів. Culture.pl вибрав 15 цікавих фактів з історії Польщі, які допомагають зрозуміти, в чому полягає її унікальність та неповторність.
1. Східна країна, що стала західною: хрещення Польщі
Picture display
standardowy [760 px]
Ян Матейко «Хрещення Польщі» (із циклу «Історія цивілізації в Польщі»). Фото: Національний Музей у Варшаві
У 966 році князь західнослов'янського племени полян Мєшко прийняв християнство. Про обставини цієї події відомо доволі мало, проте прийняття християнства західного зразка мало далекосяжні наслідки.
По-перше, полянам вдалося вижити і зберегти державу. Сьогодні це твердження може видатися банальним, однак досить згадати долю інших слов'янських племен, які не прийняли нової релігії: з часом вони або були винищені, або асимілювалися. Християнська Польща також довго боролась із язичницькими традиціями.
А по-друге — і це, мабуть, найважливіше, — рішення Мєшка прийняти хрещення у західному обряді (за посередництва чехів) ввело Польщу в орбіту західної латинської цивілізації, яка розвивалась відособлено після розколу 1054 року християнської церкви на римо-католицьку і православну (т.зв. Великий розкол або Велика схизма).
Для Польщі це означало не тільки прийняття римського права, латинської абетки і традицій кам'яного будівництва, але й участь у західній політичній спільноті, засвоєння певних моделей політичного устрою і статус рівної й шанованої учасниці цього світу.
Саме хрещення вважається символічною датою заснування польської держави — і в цьому Польща справді унікальна.
2. Країна, яка випадково запросила до себе ворога
Picture display
standardowy [760 px]
Ян Матейко «Ґрюнвальдська битва», 1878, олія, полотно, 426 x 987 см, із фондів Національного Музею у Варшаві (MNW). Світлина публікується з дозволу MNW
Прийняття християнства не означало мирного співжиття з іншими християнськими країнами. Одним із найсерйозніших середньовічних воєнних конфліктів у цій частині Європи стало зіткнення між Мазовецьким книзівством і Державою Тевтонського ордену.
Тевтонський орден виник як воєнне монаше братство для боротьби з мусульманами на Близькому Сході, однак після хрестового походу проти пруських язичників у 1230-их роках тевтонці здобули сильний вплив на всю Східну Європу. Фатальним виявилося рішення польського князя Конрада Мазовецького запросити хрестоносців допомогти йому навернути на християнство певні непоступливі язичницькі племена. Зрозуміло, якби він знав про наслідки, то подумав би двічі.
За підтримки Священної Римської Імперії хрестоносці зайняли величезні території сучасної Польщі, Литви, Латвії й Естонії, створили незалежну Державу Тевтонського ордену. Це був приклад держави, сформованої в результаті зовнішньої колоніальної експансії з єдиною метою — «нести цивілізацію».
У 1569 році Королівство Польське утворило унійну державу з Литвою — Річ Посполиту, яка почала війну з тевтонськими рицарями й остаточно розгромила орден у битві під Ґрюнвальдом (Танненберґом). Правда, перемога не призвела до повного зникнення загрози. В 1525 році Держава Тевтонського ордену трансформувалась у Пруське світське герцогство, яке трохи згодом злилося з польським заклятим ворогом, курфюрством Бранденбурґ-Прусія, щоб у майбутньому зіграти головну роль у поділах Речі Посполитої.
3. Перший плавильний тигель культур в Європі
Picture display
standardowy [760 px]
Серед польських євреїв великою популярністю тішилася легенда про кохання польського короля Казимира Великого і єврейської дівчини Естер. На фото: картина Владислава Лушкевича «Казимир Великий відвідує Естер». Із колекції Львівської Національної Галереї Мистецтв. Джерело: CC BY-SA 3.0 / Wikimedia Commons
Сучасна Польща — це практично моноетнічна і переважно католицька країна, та колись вона була справжнім плавильним тиглем культур, бо ж на польських землях проживали поляки, українці, білоруси, литовці, євреї, татари, вірмени і німці.
Річ Посполита (1569–1795) була однією з перших федеративних держав у ранньомодерній Європі. Річ Посполита провадила політику релігійної і етнічної терпимості стосовно різних народів і віросповідань. Завдяки цьому вже у кінці XV століття сюди перебиралися євреї, які втікали від переслідувань у країнах Західної Європи. Невдовзі Річ Посполита стала місцем проживання найбільшої єврейської спільноти і батьківщиною цивілізації їдиш євреїв ашкеназі.
У роки Реформації в Речі Посполитій знайшли пристановище численні протестанти. Згодом тут виникли власні протестантські рухи, наприклад, т. зв. польські брати. Польські брати заперечували соціальні привілеї і відмовлялися служити у війську — вони стали одним із перших пацифістських рухів в історії і вплинули на таких філософів пізнішого часу, як Джон Лок.
4. Європейська країна з історичною мусульманською меншиною
Picture display
standardowy [760 px]
Молитовник польських татар XIX століття. Фото: Anatol Chomicz / Forum
Упродовж багатьох століть Польща була єдиною європейською країною із власним мусульманським населенням, яке з'явилося не в результаті воєнних завоювань (як, наприклад, на Балканах). Польські, або, як їх ще називали, литовські татари оселилися на території сучасної Польщі уже в XIV столітті.
Польські мусульмани невдовзі забули мову предків і перейшли на мову оточення (польську чи білоруську), проте як і колись трималися мусульманської віри, створивши доволі незвичний різновид ісламу (його інколи називають польським ісламом). Одне із найяскравіших свідоцтв цього культурного симбіозу — релігійні книги польських татар: як правило, це переклади з арабської чи турецької, записані польською або руською... арабськими літерами!
Татари відіграли важливу роль в історії польсько-литовської держави. Вони значною мірою спричинилися до ключових воєнних перемог — починаючи із Ґрюнвальдської битви і завершуючи Другою світовою війною.
А ось про внесок татар у польську культуру знають далеко не всі, попри те, що один із найважливіших польських письменників, Генрик Сенкевич, походив із білорусько-татарського роду.
5. Посередник між Сходом і Заходом, або чому польська шляхта вдягалась як турецька
Picture display
standardowy [760 px]
Сарматська мода — це лиш один із виявів турецького впливу на польську культуру. На фото: картина Генрика Вейсенгофа. Джерело: MNW
Століттями Польща служила мостом між Сходом і Заходом, хоча щодо неї нерідко вживали визначення antemurale (передмур'я), що підкреслювало роль країни як опори християнства у регіоні. Контакти зі східними народами, передовсім турками і кримськими татарами, не обмежувалися війнами. Між Польщею і Сходом існував справжній культурний обмін, який охоплював торгівлю, релігію, кухню і моду.
Якщо говоримо про моду, то східний вплив явно простежувався в традиційному «сарматському» строї польської шляхти. Він складався із кунтуша, жупану, т. зв. слуцького пояса, а також турецької шаблі. Додаймо сюди особливу зачіску із чубом — подібну носили також запорізькі козаки.
Із західного погляду, польська шляхта мало чим відрізнялася від своїх східних сусідів.
6. Переосмислення демократії
Picture display
standardowy [760 px]
Засідання Сейму за правління Авґуста ІІ. Мідерит із книги: Bernard O’Connor. The History of Poland. Фото: Національна Бібліотека у Варшаві
Починаючи з XV століття, польська шляхта розвинула унікальну політичну систему, яка стала називатися «шляхетською демократією». Ця система надавала широкі права та привілеї всім представникам польської шляхти, незалежно від їхнього суспільного, релігійного чи економічного становища. Це дало 15 відсоткам населення можливість політичного контролю над законодавчою владою в сеймі та участь у процедурі вибору короля — що означало обмеження влади монарха.
Деякі аспекти чи наслідки цієї системи, як-от релігійна толерантність чи республіканські ідеали співдружності народів, вважалися (і далі можуть вважатися) політичними досягненнями. Та інші прояви, такі як сумнозвісне liberum veto (що дозволяло кожному послові сейму зупинити прийняття будь-якої ухвали), тепер сприймаються як згубні для розвитку держави. Історики вважають, що ця система врешті-решт призвела до анархії та політичної слабкості країни у XVII-XVIII століттях — що врешті завершилося поділом і остаточним зникненням Речі Посполитої з політичної мапи.
7. Колоніальна імперія без заморських володінь
Picture display
standardowy [760 px]
Йоган де Рам (1648–1693) «Regni Poloniae et Ducatus Lithuaniae, Volhyniae, Podoliae, Ucraniae, Prussiae, Livoniae exactissima descriptio». Джерело: Polona.pl
У Польщі ніколи не було заморських колоній, проте її континентальна експансія багато в чому нагадувала колоніальну. В XV–XVII століттях шляхом державних союзів і війн Річ Посполита постійно розширювала свої території, передовсім у східному напрямку. В 1634 році Річ Посполита досягла свого максимального розміру (приблизно 1 мільйон квадратних кілометрів) і стала справжньою імперією, що простягалася від Балтійського моря до чорноморських степів. До неї належана більша частина сучасних України, Білорусі, Литви, а також Латвії і навіть частини Естонії.
В Україні, з її родючими землями, польська експансія набула особливо жорстких форм. Панування польської шляхти обернулося поневоленням мільйонів селян, яких загнано до панщини. Система панщини у багатьох своїх рисах уподібнювалася до рабства. Як і у випадку західноєвропейської колонізації, польська шляхта для виправдання жорсткої експлуатації послуговувалася ідеологією сарматизму.
8. Держава з першою конституцією в Європі
Picture display
standardowy [760 px]
Жан-П'єр Норблен де ля Ґурден «Прийняття Конституції 3 травня 1791». Джерело: Вікіпедія
У 1791 році Польща прийняла державний акт, відомий як Конституція 3 травня, яку ірландський державний діяч Едмунд Берк назвав «найкращим із благ, що їх будь-коли будь-яка нація отримала». Конституція передбачала радикальні реформи політичного устрою Речі Посполитої, та цього виявилося замало, зрештою, було уже надто пізно.
Проте цей державний акт став другою у світі кодифікованою національною конституцією (після конституції США 1789 року) і першою конституцією в Європі. Польський документ зберігав юридичну силу упродовж дев'ятнадцяти місяців, а за кілька років Польщу було стерто з мапи Європи.
9. Держава, якої немає
Picture display
standardowy [760 px]
Ян Матейко «Польща 1863» («Польща закована»). Полонію-Польщу заковують у кайдани російські солдати перед засланням до Сибіру. Джерело: Wikimedia Commons
У результаті беспрецедентних поділів (1772, 1792, 1795) Річ Посполиту, яка колись становила європейську потугу, поділили між собою сусідні держави: Росія, Прусія й Австрія. Польща зникла з мапи Європи на 123 роки. Увесь цей час польськими землями правили іноземні держави.
Та на відміну від багатьох інших країн, націй і племен, які зникли назавжди, Польща зуміла повернутися на політичну мапу світу.
10. Нація у вигнанні, або польська культура в еміграції
Picture display
standardowy [760 px]
Вітольд Ґомбрович, Венеція, 1965. Фото: Bohdan Paczowski
Від кінця XVIII століття в Польщі почастішали випадки масових еміграцій і депортацій (передовсім до Сибіру). Це відбувалося після національних повстань, а також після епохи поділів, у роки Другої світової війни і комунізму.
У XIX столітті багато поляків, серед яких видатні діячі творчої інтелігенції, наприклад, Адам Міцкевич і Фридерик Шопен, були змушені провести більшу частину свого життя за межами Польщі. Через це образ втраченої батьківщини втрачав зв'язок з реальністю і набував ідеалізованих рис. У ті роки, коли Польщі не було на мапі, багато важливих творів польської культури творили поляки-емігранти.
Національний поет Адам Міцкевич ніколи не був ні у Варшаві, ні у Кракові, і взагалі лише кілька місяців свого життя провів на території тієї Польщі, яку ми сьогодні бачимо на мапі. Він покинув Польщу у віці понад двадцяти літ, жив у Росії, Франції й Італії, а помер від холери у Стамбулі, столиці Османської імперії. Ще один видатний поет епохи романтизму, Ципріян Каміль Норвід, провів за кордоном понад сорок років, по суті більшу частину свого життя.
Щоб зрозуміти, чим була би польська культура без внеску емігрантів, спробуйте уявити її без «Пана Тадеуша» і «Дзядів» Міцкевича, мазурок і сонат Шопена, майже всього Словацького, майже всього Норвіда, а ХХ століття без «Квітів Польщі» Тувіма, «Космосу» й «Оперетки» Ґомбровича.
11. Країна у центрі Кривавих земель
Picture display
standardowy [760 px]
Ексгумація останків польських офіцерів, убитих в Катинському лісі. Число жертв, розстріляних НКВД в квітні–травні 1940 року, сягає 22 тисяч. Репродукція: Jerzy Dudek / Forum
У ХХ столітті території сучасних Польщі, Білорусі, України і країн Балтики стали сценою серії жахливих подій, таких як геноциди, етнічні чистки і війни.
За тринадцять років — від 1932–1933, коли відбувався Голодомор в Україні, і до 1945, коли завершилася Друга світова війна — загинуло 14 мільйонів осіб, які жили на цих територіях, що дало підставу американському історику Тімоті Снайдеру назвати їх «кривавими землями».
Опинившись поміж двома тоталітарними режимами — гітлерівським і сталінським, населення цих земель (передовсім цивільне) потрапило у жорна репресій і масових убивств: Голодомору (1932–1933), «польської операції» НКВД (1937), масових розстрілів білоруської (Куропати, 1937) та польської інтелігенції (1940), Голокосту (1933–1945).
За час війни Польща втратила 6 мільйонів своїх громадян (із них 3 мільйони євреїв), тобто приблизно 17 відсотків довоєнного населення.
12. Підпільна держава
Picture display
standardowy [760 px]
Структури Польської Підземної Держави та її зв'язок із польським урядом в екзилі, 1942. Фото з колекції Польського Історичного Музею
Нацистсько-совєтська агресія у вересні 1939 року справила, що наступні шість років Польща опинилася під окупацією, яка виглядала брутальніше, ніж в інших країнах Європи.
Та вже в ті похмурі вересневі дні 1939 року поляки заклали основи того, що згодом перетвориться на всеохопний, масовий рух опору, відомий як польська підпільна держава. Польська держава у підпіллі мала свій уряд (у вигнанні), адміністрацію, армію (Армія Крайова), пресу, освіту, суди, а також культурне життя. Все це здійснювалося таємно, за участі мільйонів поляків. Вони сприймали підпільні структури як продовження міжвоєнної держави. У серпні 1944 року діяльність польської підпільної держави завершилася Варшавським повстанням, яке, на жаль, було приречене на поразку.
Але, за словами доктор габ. Рафала Внука з Інституту Історії Польської Академії Наук, польська держава у підпіллі була не лише найбільшим і найрозвиненішим рухом опору в Європі. На відміну від багатьох інших підпільних організацій, які діяли тоді в Європі (наприклад, Югославії, Франції чи Греції) і мали тоталітарні або, в ліпшому разі, авторитарні структури, польське підпілля формувалося завдяки широкому консенсусу різних політичних рухів і груп, без одного лідера чи партії. Як пояснює Внук:
Це була єдина політична структура, яка була одночасно громадянською, плюралістичною та продемократичною.
13. Держава, зсунута з місця
Попри внесок Польщі в перемогу у Другій світовій війні, вона стала єдиною із країн союзників, яка опинилася за залізною завісою. За умовами Потсдамської конференції кордони Польщі зсунулися на 200 км на захід: до її складу увійшли території Західної Померанії і Нижньої Сілезії (Нижнього Шльонська), які не були частиною Польщі від Середньовіччя (а деякі ніколи не були). Зате Польща втратила свої східні землі з такими містами як Львів і Вільно (Вільнюс). Загальна територія країни зменшилася приблизно на 20 відсотків порівняно з довоєнною.
В результаті вирівнювання кордонів і винищення значної частини населення, в 1945 році Польща вперше стала практично моноетнічною державою — із накинутим з боку Радянського Союзу авторитарним режимом.
14. Країна, в якій непомітно відбулася революція
Picture display
standardowy [760 px]
Комуністична аграрна реформа 1944 року призвела до винищення шляхти. На світлині: двір в селі Недзведзь, Куявсько-Поморське воєводство (Видавництво RM)
Чи можливо, щоб революція в країні відбулася непомітно? На думку польського вченого Анджея Ледера, саме це сталося з Польщею в 1939–1956 роках, коли суспільний уклад, який існував століттями, зазнав радикальних і незворотніх змін.
По-перше, в результаті винищення євреїв в роки Голокосту з'явилася економічна і соціальна ніша, яку зайняла молода польська буржуазія (раніше буржуазію складали переважно євреї). На жаль, це часто супроводжувалося захопленням єврейського майна, передовсім нерухомості, а також підприємств.
Потім нова комуністична влада затвердила аграрну реформу (1944), яка ефективно розправилася з традиційним землеволодінням у країні, де століттями землею володіли передовсім представники аристократії. Це означало повне знищення шляхти як класу, позбавлення її майна і привілеїв.
Водночас селян активно агітували здобувати освіту, почалися процеси насильницької урбанізації й індустріалізації країни. В теорії все це робилося заради створення демократичного суспільства на основі рівності, та на практиці обличчя польського соціуму змінилося до невпізнання.
При цьому, як пояснює Ледер, у польській свідомості революція пройшла непомічено. Переважно тому, що її здійснювали зовнішні сили, а саме нацистська Німеччина і нав'язаний ззовні комуністичний режим. На думку Ледера, «невидимістю» революції та її соціальних наслідків пояснюється розкол сучасної польської ідентичності.
15. Нація, що перемогла комунізм
Picture display
standardowy [760 px]
Ґданськ, 1988: страйк на Ґданській Корабельні ім. Леніна. Фото: Jerzy Kosnik / Forum
Хоч нині головним символом краху комунізму у Східній Європі вважається падіння берлінської стіни в листопаді 1989 року, та кінець комунізму в цьому регіоні відбувся кількома місяцями раніше — у Польщі.
Саме у Польщі 4 червня 1989 року відбулися перші напів вільні вибори. Це був підсумок тривалих перемовин між «Солідарністю» і комуністичним урядом, внаслідок чого лідери «Солідарності» потрапили до парламенту. Вибори стали можливі завдяки численним акціям протесту — зокрема виступам робітників у Познані 1956 року, студентським заворушенням 1968 року, бунту в Радомі 1976 року, і, врешті, руху «Солідарність», що виник у 1980 і через рік був придушений після введення воєнного стану.
Рух «Солідарність» — це ключовий елемент польської боротьби за свободу. Те, що починалося як незалежне об'єднання профспілок на Ґданській Корабельні на чолі з Лехом Валенсою, переросло в один із наймасовіших протестних рухів у світовій історії. 1982 року, у розпал воєнного стану, коли об'єднання профспілок опинилося поза законом, рух налічував майже десять мільйонів членів.
Через чверть століття «Солідарність» залишається головним символом нескореного народу й уроком, який може багато нас навчити і сьогодні.
Переклад: Наталка Римська
[{"nid":"5415","uuid":"2bac71b5-1a2d-4daf-8655-b487c5b92def","type":"article","langcode":"uk","field_event_date":"","title":"\u0425\u0442\u043e \u0434\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u0443 \u043c\u0456\u0436\u0432\u043e\u0454\u043d\u043d\u0456 \u0440\u043e\u043a\u0438","field_introduction":"\u041f\u0440\u0438 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0446\u0456\u0457 \u0431\u0443\u0434\u044c-\u044f\u043a\u043e\u0433\u043e \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441\u0443 \u043e\u0440\u0433\u0430\u043d\u0456\u0437\u0430\u0442\u043e\u0440\u0438 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0440\u0456\u0448\u0438\u0442\u0438, \u0447\u0438 \u0434\u043e \u0439\u043e\u0433\u043e \u0436\u0443\u0440\u0456 \u043f\u043e\u0432\u0438\u043d\u043d\u0456 \u0432\u0445\u043e\u0434\u0438\u0442\u0438 \u0432\u0456\u0434\u043e\u043c\u0456 \u0430\u0440\u0442\u0438\u0441\u0442\u0438, \u043f\u0435\u0434\u0430\u0433\u043e\u0433\u0438, \u0441\u043f\u0435\u0446\u0456\u0430\u043b\u0456\u0441\u0442\u0438 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u0456\u0439 \u0433\u0430\u043b\u0443\u0437\u0456 \u0432\u0438\u043a\u043e\u043d\u0430\u0432\u0441\u0442\u0432\u0430, \u0442\u0435\u043e\u0440\u0435\u0442\u0438\u043a\u0438 \u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u043a\u0440\u0438\u0442\u0438\u043a\u0438, \u0456\u0441\u0442\u043e\u0440\u0438\u043a\u0438 \u043a\u0443\u043b\u044c\u0442\u0443\u0440\u0438, \u043c\u0443\u0437\u0438\u0447\u043d\u0456 \u0432\u0438\u0434\u0430\u0432\u0446\u0456, \u043c\u0435\u043d\u0435\u0434\u0436\u0435\u0440\u0438 \u0442\u0430 \u0456\u043c\u043f\u0440\u0435\u0441\u0430\u0440\u0456\u043e? \u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.\r\n","field_summary":"\u0428\u043e\u043f\u0435\u043d\u0456\u0432\u0441\u044c\u043a\u0438\u0439 \u043a\u043e\u043d\u043a\u0443\u0440\u0441 \u2013 \u0443\u043d\u0456\u043a\u0430\u043b\u044c\u043d\u0438\u0439, \u0439\u043e\u0433\u043e \u043e\u0441\u043e\u0431\u043b\u0438\u0432\u0456\u0441\u0442\u044c \u0443 \u0442\u043e\u043c\u0443, \u0449\u043e \u0432\u0456\u043d \u043f\u0440\u0438\u0441\u0432\u044f\u0447\u0435\u043d\u0438\u0439 \u043c\u0443\u0437\u0438\u0446\u0456 \u043e\u0434\u043d\u043e\u0433\u043e \u043a\u043e\u043c\u043f\u043e\u0437\u0438\u0442\u043e\u0440\u0430. \u0426\u0435 \u0432 \u043f\u0435\u0432\u043d\u043e\u043c\u0443 \u0441\u0435\u043d\u0441\u0456 \u0432\u0438\u0437\u043d\u0430\u0447\u0430\u0454 \u0441\u043a\u043b\u0430\u0434 \u0436\u0443\u0440\u0456.","topics_data":"a:1:{i:0;a:3:{s:3:\u0022tid\u0022;s:5:\u002259608\u0022;s:4:\u0022name\u0022;s:13:\u0022#\u043c\u0443\u0437\u0438\u043a\u0430\u0022;s:4:\u0022path\u0022;a:2:{s:5:\u0022alias\u0022;s:14:\u0022\/topics\/muzika\u0022;s:8:\u0022langcode\u0022;s:2:\u0022uk\u0022;}}}","field_cover_display":"default","image_title":"","image_alt":"","image_360_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/360_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=Y426YMKN","image_260_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/260_auto_cover\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=rE5dWx1O","image_560_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/560_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=9yq7BcBm","image_860_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/860_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_Bvc6jzn","image_1160_auto":"\/sites\/default\/files\/styles\/1160_auto\/public\/images\/imported\/z_img\/pl_fo_chopin_lata_przedwojenne__w330_4266075.jpg?itok=_x7yCcjs","field_video_media":"","field_media_video_file":"","field_media_video_embed":"","field_gallery_pictures":"","field_duration":"","cover_height":"249","cover_width":"330","cover_ratio_percent":"75.4545","path":"ua\/node\/5415","path_node":"\/ua\/node\/5415"}]