Місто Жовква було засноване як фундація великого коронного гетьмана Станіслава Жолкевського у 1597 році за зразком іншого приватного шляхетського міста Замостя, яке було на кілька років старшим. З цієї ж причини Жолкевський попросив спроєктувати місто архітектора італійського походження Павла Щасливого, який перебував під великим впливом італійської архітектури.
Задумана як ідеальне місто, Жовква була укріплена і побудована на п’ятикутній території з площею Ринок, з одного боку якої був замок – резиденція фундатора. Біля площі Ринок також звели низку будинків і один із кількох зведених на той час у місті храмів.
Жовква, синагога, 1880−1939 рр., фот. Narodowe Archiwum Cyfrowe (NAC)/https://audiovis.nac.gov.pl
Сам гетьман Жолкевський, одна з найважливіших постатей в історії Речі Посполитої, мало часу проводив у своєму місті; розбудовою і розвитком Жовкви керувала його дружина Регіна. Згодом місто стало улюбленою резиденцією правнука Станіслава Жолкевського, короля Яна ІІІ Собеського, який також сприяв розвитку Жовкви, розбудовував та перебудовував її, зокрема замок у стилі бароко. Одним із найцікавіших об’єктів, що зберігся з тих часів, є синагога «Собеський-шул», яку збудувала єврейська громада у XVII столітті (вона мали дозвіл на проживання та діяльність у Жовкві від Яна ІІІ Собеського і ставала дедалі чисельнішою). Будівля кінця XVII століття має незвичну форму ренесансної оборонної споруди зі стінами завтовшки в два метри і масивним силуетом з високим аттиком і вишуканими порталами.
У 1951–1991 роках, коли ці землі входили до складу СРСР, місто мало назву Нестеров. Знищена війнами та перебудована Жовква зберегла багато своїх пам’яток, а в її теперішньому вигляді ще можна побачити первісний план п’ятигранної площі ідеального ренесансного міста.
