Найвідоміший роман, особливо в Польщі, – «Лорд Джим» – історія про морського офіцера, який покинув довірений йому корабель; це книжка про втрачену та повернуту честь. Опублікований у 1900 році, текст є одним із ключових творів світової прози ХХ століття, що має вишукану структуру й головного героя, яким захоплюється читач.
Роман «Ностромо» – захоплива історія про вигадану південноамериканську республіку Костаґуану, має репутацію провідного твору англійської прози та одного з найбільш блискучих політичних англомовних романів. До політичних романів також належать «Таємний агент», де головним героєм є російський агент-організатор терористичних актів у Лондоні, та «Очима Заходу», якого відбувається в Санкт-Петербурзі й Женеві. Ця історія про зраду і шпигунство висвітлює зіткнення жорстокої російської автократії з не менш жорстокою російською революцією.
Вже навіть ці кілька речень показують багатство тем у творчості Конрада. Але схожих тем значно більше. Наприклад, «Серце пітьми» розповідає про жорстокість колоніалізму та про білу надлюдину, яка перетворила свою «цивілізаторську місію» в Африці на безжальний та варварський терор. «Серце пітьми» – один із найвідоміших творів сучасної літератури, який аналізували мільйони студентів у всьому світі та не раз екранізували.
Джозеф Конрад-Корженьовський був людиною трьох культур: польської, французької та англійської. Він також вільно почував себе в інших європейських культурних просторах. Батьківщина дала йому знання про польську літературу, насамперед про великих романтиків (його улюбленим поетом був Словацький, якого Конрад називав «душею польськості»), а також теми вірності, зради, обов’язку та честі. Його друга мова – французька. Великі французькі письменники-реалісти, такі як Флобер і Мопассан, були для нього головними літературними взірцями. Конрад також досконало знав історію Франції; це може здатися кумедним, але дії його творів частіше відбуваються у Франції, ніж в Англії. Він став класиком англійської прози, хоча в його англійській мові простежується польський і французький вплив. Конрад до кінця свого життя розмовляв англійською з дуже сильним акцентом, частково польським, частково французьким.
