Загадковий світ польських місяців
Більшість польських назв місяців співпадають з українськими, проте відрізняються від своїх західноєвропейських відповідників. Що означають ці давні слов’янські назви – і що вони можуть розповісти про життя людей на територіях давньої Польщі та України?
Як і багато інших слов’янських мов, польська гордо відкинула давні латинські назви, такі повсюдні в більшості інших європейських мов. У результаті назви польських місяців – за двома винятками (та й ті не так уже й легко впізнати) – мають мало спільного з місяцями, знайомими нам з англійської, та й загалом із більшості західноєвропейських мов.
Та хоч на перший погляд це схоже на суто географічний поділ, серед східнослов’янських мов є такі, що таки обрали латинські назви місяців – передусім російська. Водночас інші слов’янські мови в цьому питанні здатні добряче збити з пантелику: назви часто звучать знайомо, але поводяться як типові «фальшиві друзі».
Цікаво, що значення старих слов’янських слів, поданих нижче, можуть дещо розповісти нам про життя предків сучасних поляків. А інші… що ж, інші й досі лишаються справжніми загадками…
Найімовірніше, це слово походить від дієслова sieć – «сікти», що могло означати, зокрема, рубання дерев (як, наприклад, у слові «просіка» – прим.пер.): заняття, яке цілком могло припадати саме на темну й крижану слов’янську зиму. Бо, звісно ж, валити ліс при -15 °C тоді могло здаватися чудовою ідеєю… Робоча гіпотеза: вивозити деревину було простіше санями. (Також сікучим називали мороз, як, наприклад, у прислів’ї «Січень січе, лютий студить, і лиш березень голубить» – прим.пер.).
Picture display
standardowy (864px desktop)
Озеро Віґри на Мазурах у лютому, фот. Andrzej Sidor / Forum
Picture image
luty_forum.jpg
Це прикметник, який колись означав «лютий», «жорстокий» – і, найімовірніше, стосувався морозів, таких характерних для цього місяця. Цікаво, що ця назва співзвучна з польським іменником lód (лід, крига), тож виникає підступна асоціація з «помилковим другом». (На території України в давнину «лютий» не був прикметником, він мав форму «лютень» – прим.пер.).
Одна з двох польських назв місяців із латинським корінням: як і англійське March, marzec походить від імені римського бога війни – Марса. (Натомість українська назва «березень», на думку дослідників, походить від слова береза, оскільки саме цей місяць був періодом «виточування й заготівлі цілющого напою – березового соку [1], прим.пер.).
Назва четвертого місяця походить від слова kwiat – «квітка». Тож якщо для когось квітень може бути «найжорстокішим місяцем», то для поляків це передусім час, коли все довкола розквітає. («Квітень – найжорстокіший місяць», так починається поема Т. С. Еліота 1922 року «Безплідна земля», прим.пер.).
- Увага: чеська назва květen – це насправді травень!
Другий і водночас останній «латинський слід» у польському календарі. Як і в англійській, назву цього місяця ми завдячуємо римській богині Маї (Мая – дружина Вулкана, мати Меркурія, богиня землі, родючості та весни. Українська назва «травень» натомість пов’язана з періодом стрімкого росту трав, прим.пер.).
Чули колись, щоб цілому місяцю дісталася назва на честь… черв’яків? Ну от тепер – чули. Це може звучати неймовірно, але корінь czerw- у назві czerwiec пов’язують зі значенням «черв’як». У давнину це позначало щорічний час, коли такі «черви» починали з’являтися у великих кількостях. Назва цього місяця пов’язана також з кошеніллю – видом комах з родини червців. Так звану польську кошеніль (Porphyrophora polonica) використовувалидля отримання червоного барвника, який експортували звідси з прадавніх часів. Від цього походить і польське слово czerwony (червоний).
- *Увага: чеське споріднене слово červenec – це насправді липень.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Липа, що квітне, фот. Taida Tarabula / Forum
Picture image
lipa_forum.jpg
Назва липня походить від слова lipa – «липа». Як ви вже, мабуть, здогадалися, саме на цю пору припадає цвітіння лип – звідси й назва місяця. Поляки, які добре знають свій календар, у цей період стежать за одним простим правилом: не залишати автівку під липами. Якщо постоїть довше, машина вкриється липкою плівкою, оскільки з дерева крапає солодкуватий деревний сік.
Як і личить порі жнив, назва серпня походить від sierp – «серп», знаряддя, яким з давніх-давен люди збирали врожай. Польською «жнива» – це żniwa, а вже невдовзі потому, у вересні, настає час щорічного свята врожаю, що називається Dożynki (Дожинки).
І у вересня також «рослинне» походження. Назва цього місяця походить від wrzos – «верес». Саме на цей період припадає цвітіння невисокого, але тендітного й неймовірно гарного вересу.
Picture display
standardowy (864px desktop)
Сучасний вироб з клоччя, фот. рекламні матеріали
Picture image
plyta_pazdzierzowa.jpg
Назва цього місяця походить від paździerze – «клоччя»: ламке волокно, яке відділяють під час обробки льону або конопель. Наші предки використовували клоччя для виготовлення мотузок і мішків. Сьогодні ж такого типу вироби ми радше купуємо в супермаркетах – або й у будівельних магазинах. (Українська назва – жовтень – пов'язана з жовтінням листя, прим.пер.).
Мабуть, найпоетичніша назва місяця: польська назва утворилася зі слів liście («листя») та padać («падати»). Тобто, буквально — та пора року, коли опадає листя. (В українській мові існувала також форма «падолист», прим.пер.)
- *Увага: у хорватській listopad означає жовтень!
У назві грудня корінь gruda означає «грудка землі», найімовірніше, така, що утворилася внаслідок морозу. Так, це знову безпомилкова ознака зими…
Джерела: 1) С. В. Шевчук, «Назви місяців у російській та українській мовах», http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine16-6.pdf
Tytuł (nagłówek do zdjęcia)
Quarks, Elephants & Pierogi:
Книжка «Poland in 100 Words», фот. рекламні матеріали
