Справді, попри активну громадську і наукову діяльність Биковського в середовищі української еміграції, польські бібліологи та бібліотекарі вважали його поляком. Коли 1928 року український емігрант влаштовувався на роботу у Публічну Бібліотеку Варшави, то вказав польську національність та римо-католицьке віросповідання. Серед поляків учений функціонував із польською версією свого імени: Леон. Ці факти зафіксовані в особовій справі Льва (Леона) Биковського, що зберігається у книгозбірні на Кошиковій.
Польська дослідниця Ґражина Левандовська не виключає, що емігрант подав такі дані, бо це було умовою прийняття його на посаду в державній установі. За даними Левандовської, 1933 року Биковський змінив свою конфесійну приналежність на протестантську. Саме в Євангельській Реформованій Церкві він 1937 року взяв шлюб із польською лікаркою-стоматологинею Маврицією Ґочалковською, яку, судячи з написів на присвячених їй книжках, палко покохав. Втім, чи прибулець з України далеко відійшов від істини, повідомляючи роботодавця про своє польське походження? Аби відповісти на це питання, варто пригадати основні віхи його життя.
Лев Биковський народився і виростав на Звенигородщині в Центральній Україні. Про свої дитячі та юнацькі роки він розповів у спогадах «Від Привороття до Трапезунду». Там зазначив, що виховувався у мішаній польсько-українській родині, в якій батько Юстим Биковський походив із зубожілої польської шляхти, а мати Анна Славінська мала українсько-циганське коріння. Батько майбутнього бібліолога, лісничий за фахом, був римо-католицького віровизнання, а мати — православного. Левка охрестили в православній церкві.
Лев Биковський згадував, що в його рідному домі лунала як українська, так і польська мова, а батьки бували і в церкві, і в костелі. Він запам’ятав толерантну атмосферу, що панувала у батьківській оселі:
Мої батьки, що були різного віровизнання, ніколи не порушували цих питань у родині.
Особливо цікавий у цих спогадах епізод про книжку, яка вразила юнака і вплинула на формування його світогляду. Це був роман Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем». Юнак захопився образом козака Богуна, якого вважав героєм та патріотом рідної землі.